Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

Екологічні роздуми на Маївку. День третій

З благословення правлячого архієрея Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ Владики Михаїла (Колтуна) пропонуємо Вашій увазі християнські екологічні роздуми. 

Кожен день цих роздумів має на меті привідкрити християнину розуміння власної відповідальності перед Богом за довколишній світ, а також подати тематичну науку із катехизму «Христос наша Пасха». Автор цих роздумів - екологічний референт Лопатинського деканату о.Василь Ждан.

 

День 3. Екологічний гріх.

 

995 Людина, яка своєю діяльністю шкодить довкіллю, руйнує Боже творіння, невід’ємною частиною якого є вона сама. Вона грішить не лише стосовно творіння, а й стосовно самої себе та Бога. У цьому сенсі йдеться про екологічний гріх, який полягає в безвідповідальній поведінці людини стосовно Божого творіння. Цей гріх є важким злочином проти життя сучасної цивілізації та життя майбутніх поколінь.

 

Біблійніий тексти: «І вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім; він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме. Він буде по справедливості судити вбогих, по правді оголошувати присуд для бідних у країні. Гнобителя вдарить палицею - своїм словом, безбожного погубить духом своїх уст. Справедливість буде поясом у нього на крижах, а правда підпереже його боки. Вовк буде жити вкупі з ягнятком, леопард біля козеняти лежатиме; телятко й левеня будуть пастися разом, і поганяти їх буде мала дитина. Корова й ведмедиця будуть пастися вкупі, маленькі їхні лежатимуть разочком, а лев, як віл, солому буде їсти. Немовля гратиметься коло нори гадюки, а малятко встромить руку в зміїну нору. На всій моїй святій горі зла не чинитимуть, ні шкоди, бо земля так буде повна знання Господа, як води покривають море» Іс 11, 1-9.

 

«Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих. Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії, що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих. Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках». Рим.8,19-22.

 

Думки для проповіді.

Протягом тисячоліть людині загрожували сили природи. Сьогодні вже людина загрожує природі такою мірою, що нанесену шкоду надзвичайно важко виправити. Це приводить до екологічної кризи, яка становить якісно нову загрозу для людини. Внаслідок необдуманого використання природних ресурсів, людина йде назустріч небезпеці руйнування природи і тим самим стає жертвою власної бездіяльності.

Екологічна криза становить комплексну та далекосяжну проблему. У цьому сенсі перед тим як шукати шляхів розв'язання екологічної кризи, яка щораз більше загострюється та поглиблюється, слід ідентифікувати принаймні її підставові ознаки та причини.

Святий Папа Іван Павло ІІ у апостольському листі «Ecclesia in America» повчає нас такими словами: « У світлі соціальної доктрини Церкви виразніше усвідомлюється також важкість «соціальних гріхів, які кричать до неба, оскільки вони спричинюють насильство і руйнують мир та гармонію між спільнотами в межах держави і між різними країнами та частинами континенту».  До цих гріхів слід також «зарахувати торгівлю наркотиками, відмивання грошей, корупцію у всіх без винятку сферах, жахіття насильства, гонку озброєнь, расову дискримінацію, соціальну нерівність і безрозсудне руйнування природи». Такі гріхи вказують на глибоку кризу, спричинену втратою віри в Бога та руйнуванням моральних принципів, які б, власне, мали визначати життя кожної людини. Без певної точки моральної опори людина є приреченою на підпорядкування необмеженому прагненню багатства і влади, яке затемнює будь-який орієнтований на Євангелію погляд суспільної дійсності».

Екологічна криза сучасності, яка полягає у виснаженні природних ресурсів та у забрудненні нашого природного середовища (повітря, води, землі), спричинена невідповідною техногенною і споживацькою діяльністю постійно зростаючого людського суспільства.

Забруднення довкілля за принципом бумеранга обертається проти самої людини, яка його спричинила, негативно позначається на її здоров'ї і часто ставить під загрозу життя людини, яка дихає забрудненим повітрям, п'є забруднену воду та споживає продукти харчування, вирощені на забрудненій землі.

Сьогодні своєю поведінкою ми також визначаємо якість природного довкілля, в якому будуть жити майбутні покоління. Навіть найбільш оптимістичні екологічні прогнози є дуже невтішними. Це вказує на необхідність об'єднання зусиль людства у пошуку шляхів компенсації завданої природі шкоди чи принаймні призупинення поглиблення екологічної кризи.

18 жовтня 2012 року в Івано-Франківську відбулась презентація книги «Відповідальність за створіння у вченні Папи Венедикта XVI».  Блаженіший Любомир Гузар на цій презентації сказав такі слова: «справа екології – справа нашого життя сьогодні». Блаженіший, підсумувавши актуальну екологічну ситуацію, зробив акцент на тому, що ми сьогодні «збираємо овочі наших гріхів», і тому «якщо маємо проблеми, то самі в цьому винні і відповідно потрібно покаятись, навернутись, зробити метаною, щоб направити те, що ми натворили»

Питання до «Екологічного іспиту сумління»:

Чи як християнин розумію що таке екологічний гріх? Чи є визнаю цей гріх у таїнстві Покаяння? Чи застерігаю від цього гріха своїх ближніх, рідних, дітей, онуків? Чи виховую їх в екологічній свідомості до Богомсотвореного світу?

 

Молитва на завершення: Боже-Творче сонця і місяця, гір, пустель і рівнин, Боже-Творче могутніх океанів, рік, озер і потоків, Ти - Бог усіх створінь, які живуть у морях і літають у повітрі, кожної живої істоти, яка росте та рухається на цій священній Землі. 

Ми сформовані Христом у Твій народ, покликаний, щоб принести мир у Твій пречудовий світ. Як Тіло Христа, ми – посланці екологічного покликання. Нам доручено турбуватися про цю Землю, яку Ти створив. Допоможи нам любити і поважати її, відновлювати те, що ми пошкодили, піклуватися про те, що Ти створив добрим і святим. Дай нам мудрість і натхнення змінювати наш розум, наші серця і наші шляхи. Дозволь нам бути тими гірчичними зернами у нашому світі, які несуть у собі екологічне перетворення, ростуть і поширюються у всі сторони Землі заради нашої користі тепер і для всіх прийдешніх поколінь. 

Ми благаємо про це через нашого Господа Ісуса Христа. Aмінь.

Екологічний референт Лопатинського деканату 

о. Василь Ждан