Дякую моїм братам в єпископстві, усьому духовенству, монахам, монахиням, семінаристам і усім вірним братам і сестрам у Христі Господі за привітання з подією моїх Архиєрейських свячень 1993 р. Б.в день згадування чуда св. Архистратига Михаїла в Хонах.
В цей День особливо зворушений у роздумах про дар Архиєрейського служіння в Церкві для нас. Зосереджую, що, саме, для кожного з нас. Ми кожен цього служіння потребуємо, хоча в житті забуваємо або не цінуємо. Але я, що отримав цей дар, з ним живу і молюся на кожну хвилю, будучи відповідальним за вас, кому служу, щоб подобатись Богові. Ви є моїм свідченням перед Богом на землі і у вічності. Тому прошу – сприймайте один одного в любові, як це Бог робить і нам велить так робити, щоб нам спастися. Спастися - усвідомліємо, на землі у різних викликах і у вічності.
Відтворення спільноти Церкви, до якої нас призвав наш Господь, полягає у взаємній любові, яка не тільки каже прощати і терпеливо зносити ближнього в особі кожної людини, але бути готовим і душу покласти за ближнього, як це зробив Христос і ці, що з ним постраждали в усіх часах. В цьому полягає Церква. Ми до цієї Церкви належимо і в Ній здійснюємо наше служіння в імені Бога для кожного і всього видимого і невидимого (див. Катехизм УГКЦ "ХРИСТОС - НАША ПАСХА"). В цьому полягає Церква і наше життя, і покликання в Ній. Це Архиєрейське свячення стало даром Божим в Церкві для нас, щоб у ньому ми всі мали частку. Тому і я разом з вами благодарю Бога за цей дар, в якому ми бачимо себе, світ і Бога.
Благословення Всемогутнього Бога + Отця і + Сина і + Святого Духа