Пошук по сайту

АРХИПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ 2017 року

І прости нам провини наші

Як і ми прощаємо винуватцям нашим.  

Слава Ісусу Христу! 

Головним завданням посту є очиститися з гріхів, звільнитися від них і виявити віковічну волю - поєднатися з Богом. Ця віковічна воля походить ще з раю, як наші прародичі згрішили. Упродовж всієї історії спасіння люди вдавалися до тих чи інших способів, щоб звільнитися від гріхів і примиритися з Богом. Різні жертвоприношення, що супроводжувалися відповідними ритуалами, жертвою волів, овець, кіз, птиць, і навіть, як ми бачимо жертву Авраама, випробуваного вірою. Проте в останніх часах Бог не захотів таких жертвоприношень, а дав свого власного Сина Ісуса Христа в жертву за наше життя та спасіння, і ми віруємо та визнаємо Його спасенну для нас жертву. Христос добровільно бере наші гріхи на себе і зводить їх до смерті, надолужує за нас  Божій справедливості і дарує мир між нами, щоб ми могли казати: " Отче наш".

Дивлячись на ціну жертви самого Бога в людськім тілі, ми живучи на землі, маємо зберігати мир між нами, сповняючи Його волю - прощати один одному провини/довги наші, щоб продовжувати життя в мирі з Богом. Волею Божою є жити в мирі зі всіми, бо життя з ближніми – це найголовніше наше призначення на землі.  Христос так полюбив всіх і кожного з нас, що ми не можемо цієї любові знехтувати. В особі Ісуса Христа всі люди стали нам ближніми. І від тепер клопоти ближніх стають моїми. Тому, дивлячись на наше життєве завдання, аналізуймо, як ми ставимося до людей. Можливо, зовнішньо – ввічливо, а в глибині душі ми не вповні переймаємося любов’ю, старанням допомоги,  співчуттям, молитвою, бажанням добра, як самому собі. Більше того подекуди не докладаємо зусиль, щоб ці почуття виховувати в собі, а  уникаємо їх.

І в світлі цьому не потрібно говорити,  що я нікого не скривдив і шкоди не завдав, якщо ми так думаємо, то цим самим скривджуємо себе в першу чергу, а також ближніх своїх. Якщо ми не сповняємо сумлінно своїх обов’язків станових чи фахових, або ними зловживаємо в темі корупції, то цим ми грубо порушуємо любов Божу до ближнього нашого. Якщо ближній чимось заборгував нам, чи образою, чи гнівом, чи пімстою, чи злобою, як ми ставимося до нього в плані Божої любові? Весь спектр відношення нашого приходить нам на відповідальність перед Богом – це наші довги.

А Господь вчить нас молитися:" І прости нам провини/довги наші, як і ми прощаєм винуватцям/довжникам нашим», щоб прийти до примирення між нами і Богом. Це і є наша люстрація перед Богом в лиці наших ближніх. Водночас ми ще насмілюємося знаходити собі ворогів, пробуджючи в собі до них агресію, проте за них молитись треба і за себе теж, не щоб ворога ненавидіти, а з любов’ю бажати йому добра. Ми любимо наших ворогів, бо маємо запевнення у вірі, що любов до ворогів є запорукою нашого спасення.

Дивлячись на наші труднощі, мало є нам нашої жертви і в цьому для того, щоб нам примиритися зі собою і ближніми, ми покликаємося в молитві на жертву Господа нашого Ісуса Христа, який помер на хресті в цій цілі аби нам простелити спасенну дорогу до ближнього і до Бога.

В цій дорозі маємо докладати своїх зусиль, як фізичних, так і духовних. Фізичних – постити, молитися, милостиню давати; розумових – старатися вивчати катехизм, Святе Письмо; духовних – плекати віру, любов, надію в серці. При цьому будьмо сумлінними до себе, до ближніх, до всього сотворіння, бо в цьому виражається особливість доброти і милосердя, які є провідною темою Церкви останніх часів. «Будьте милосердні і милосердя Боже доступите» (пор. Лк.6, 36-38). В такий спосіб, сповняючи волю Божу, спасемося для життя на землі і у вічності. Це є наш теперішній спосіб примирення з людьми, зі собою, зі світом і з Богом.

Пресвята Богородиця особливіше поручення має від Бога для нас усіх: "Ось син твій. Ось Матір твоя."(Його. 19.26-27). Чи не найбільше є це завдання від Бога для Богородиці – наше спасення. Бог весь свій промисел скерував на нас і в ньому вказав на Пресвяту Богородицю, яка постійно стирає голову гріхові, відвічному ворогові людини. А цей ворог не десь є, а в нас і через нього є всі печальні наслідки, в теперішньому часі - війна. Утвердженні вірою в Фатімське об’явлення, молимось до Богородиці за відвернення сили ворога, який зазіхає на Твоє потомство. Ти не тільки запевняєш відвернення ворожої сили, а ще більше чудо обіцяєш - навернення ворога. Хоч ми в цьому губимося, але не перестаємо вірити в чудо, докладаючи своїх молитв і жертв, щоб слава Твоя возсіяла на землі і в небі. В цій вірі від нині всі наші клопоти, пережиття, загрози є Твоїми о Пресвята Богородице. Пресвята Богородице спаси нас. 

Благословення Господнє на Вас!

†Михаїл Колтун

єпископ Сокальсько-Жовківський

Дано: м. Жовква, Єпархіальне Управління Сокальсько-Жовківської єпархії

День мчц. Агафії, 18 лютого 2017 р. Б.

Офіційний медіаресурс
Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ
©2009–2023

Правлячий Єпископ: Кир Михаїл (Колтун)
Єпископ-помічник: Кир Петро (Лоза)

Контакти:
Адреса: 80300, м. Жовква, вул. Львівська, 7а
Телефон: 61-336