Пошук по сайту

"Життя вічне чекає на кожного з нас..." - Кир Петро

30 березня 2019 р. Б. відбувся похорон бр. Володимира Гураля, студента ІІ-го курсу ТВДС. 

Заупокійні богослужіння проходили у храмі св. Архистратига Михаїла в с. Половому Радехівського р-ну (де настоятелем є о. Володимир Гураль - батько усопшого), після чого тіло було перевезено до с. Підберізців Зборівського р-ну, де і захоронено.

В п'ятницю парастас очолив правлячий архиєрей Сокальсько-Жовківської єпархії Кир Михаїл у співслужінні єпископа-помічника владики Петра, багатьох священиків  та численних вірних, які з'їхались з околиць та із попередніх парафій о. Володимира. 

СВІТЛИНИ

У своєму слові співчуття Кир Михаїл закликав не опускати руки, але з вірою йти вперед у взаємній "братній любові один до одного", заохотивши при цьому своєю любов'ю підтримати священичу родину, яка втратила сина.

"Ми всі сьогодні братньою спільнотою, священики, єпископи, виражаємо співчуття о. Володимиру і його родині, який поніс таку втрату у своєму житті, і ми сьогодні хочемо тебе і твою родину огорнути нашою християнською любов'ю, в якій Божа благодать, Боже благословення і Його Любов, бо Бог закликає нас, щоб ми могли "любити один одного, і Він буде з нами". Це є наша християнська солідарність на всі часи, і не тільки з причини втрати сина, але ця християнська солідарність має бути завжди в братній любові один до одного, щоби відчути, пережити присутність Христа між нами... Сьогодні я дуже вдячний вам, дорогі співбраття у священстві, що ви з усіх усюдів, і з дальших і з найдальших закутків, прийшли для того, щоб виразити співчуття родині і братню підтримку нашому співбрату у священстві Володимирові. 

Хотів би утруднити вас усіх, в першу чергу співбратів у священстві, щоб ви могли потрудитися і в катехизмі нашому, в науці Церкви знайти ті всі потішаючі  місця, які Господь нам посилає через Церкву, щоб ми підтримали свого співбрата..." 

В суботу Кир Петро очолив заупокійну архиєрейську Божественну Літургію у співслужінні ректора ТВДС о. Івана Римара та священиків, які разом творили єдину молитву за новопереставленого Володимира.

Відспівували свого брата по семінарії студенти ТВДС.

Однокурсники, несучи домовину свого співбрата, процесійно супроводжували його від храму на кінець села, звідки колона автомобілів та автобус відправились на цвинтар до с. Підберізців.

У своєму пастирському слові владика Петро старався підтримати священичу родину покійного, пригадавши, що людське життя не закінчується земною смертю, але продовжується у вічності, оскільки людська душа є безсмертна. "Кожного разу, коли ми молимося і пригадуємо наших померлих, ми єднаємося з ними, бо вони є поруч. 

Так, сьогодні ми бачимо мертве, нерухоме тіло, але ми знаємо і віримо, що є безсмертна душа, яка має початок, але не має кінця...

Коли ми є на похороні, переживаємо моменти жалю, прощання, тривоги, смутку, але це також є моменти, які в кожного з нас мають вселяти надію на те, що рано чи пізно ми зустрінемося з тими, хто від нас відійшов, бо через поріг смерті перейде кожен з нас, кожна людина... 

Це життя вічне чекає на кожного з нас...

Сьогодні, служачи цю Божественну Літургію, виражаємо нашу духовну, молитовну підтримку вам, дорога родино.  Мабуть, замало є слів підтримки, але хочемо запевнити, що будемо також і вас супроводжувати у цій вашій життєвій дорозі.

Коли ми молимося «Вірую», на завершення визнання нашої віри, ми говоримо: «Очікую воскресіння мертвих  і життя майбутнього віку". Господь, який створив людину, покликав її до життя, воскресить її до вічного життя, бо Він сам Воскрес із мертвих, Він сам пройшов цю дорогу...".

Прес-служба єпархії

Слово Боже на щодень

Читання Катехизму УГКЦ