Розповідь про Різдвяні реколекції для освітян м. Червонограда

Деталі

Створено: Четвер, 20 грудня 2012, 10:56

У ці грудневі дні, коли природа одягнула білі шати, значна частина людства живе в очікуванні Христового Різдва. Погляди спрямовані до небес, де ось-ось засіяє провідна зоря, у дві тисячі тринадцятий раз сповістивши світу про народження Божого Дитяти. Час різдвяного посту - добра нагода для кожного християнина зазирнути у найпотаємніші куточки своєї душі, впорядкувати думки, провести обрахунок сумління. Саме з цією метою проводяться реколекції - духовні вправи, які покликані діагностувати душевний стан людини, допомогти усвідомити «Хто я є у цьому світі?», відновити гармонію душі.

На пропозицію відділу освіти та інформаційно-методичного центру освіти провести такі зустрічі для освітян міста Червонограда охоче відгукнувся настоятель храму Святого Йосафата отець Михайло Низкогуз. На його запрошення майже 80 педагогів та вихователів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів міста прийшли 12 грудня до величавого собору св. Йосафата. Розпочалися реколекції з урочистого Молебня до Богородиці, який відслужили отці Мирослав Банах та Василь Палчинський. Теоретична частина продовжилася у затишному конференц-залі цього ж храму. Теми духовних розмов були прикладними до життя та актуальними для категорії людей, що працюють з дітьми та молоддю. Це зокрема, одвічна місія християнської родини бути святим кивотом, де живе любов та продовжується людський рід. Та саме сім’я сьогодні зазнає небезпечної та згубної трансформації особливо у світлі появи таких небезпечних явищ як гендер, одностатеві шлюби, ювенальна юстиція. Цієї проблеми торкнувся у своїй науці о. Василь. Про необхідність християнського виховання молоді говорив о. Мирослав. Зростання агресії та нетерпимості в суспільстві, поширення суспільно небезпечних узалежнень в молодіжному середовищі та як результат «помолодшання» алкоголізму, наркоманії, комп’ютерної залежності – тривожний сигнал для людства. Хвора душа суспільства потребує термінового втручання. І цей лік слід шукати у Святому Письмі, житті святих. Робота в малих групах продовжилася за горнятком чаю. Реколектанти мали можливість висловити свої міркування, поділитися досвідом з проблем духовного виховання, адже серед нас було багато молоді. Присутність самого Господа відчувалася всюди: у лагідній мові священиків, просвітлілих обличчях педагогів, чарівних звуках різдвяної колядки…

Залишаючи гостинне товариство, кожен учасник реколекцій поніс у своєму серці запалений від вифлиємської зорі вогник ВІРИ, НАДІЇ, БОЖОЇ ЛЮБОВІ. Сьогодні він запалає у наших родинах, а завтра - зігріє дитячі душі у школах, дитячих садочках, у всій Вселенній.

Любов Хляка,
методист інформаційно-методичного центру освіти