Владика Петро очолив заупокійні богослужіння за професором Ігорем Скочилясом

22 грудня у храмі Святої Софії – Премудрості Божої відбувся Чин похорону професора Ігоря Скочиляса, доктора історичних наук, завідувача кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ, керівника Центру релігійної культури, ініціатора і натхненника дослідницької програми «Київське християнство». Віддати шану і провести в останню путь професора прийшли рідні, друзі, колеги та студенти.

Чин похорону і парастас напередодні очолив єпископ-помічник Сокальсько-Жовківський УГКЦ Петро (Лоза) у співслужінні духовенства. 

СВІТЛИНИ

Звертаючись із прощальним словом, владика Петро висловив співчуття родині та усім, хто переживає гіркий біль втрати: "Наш розум не може збагнути цього переходу від дочасного життя до вічності, але довіряючись Божому Слову, ми покріпляємо себе і поручаємо раба Божого Ігоря в руки Господа. Так, нам буде не вистачати близької людини, але, ми, християни, знаємо, що людська душа безсмертна. Просімо Господа, щоб був милосердний до душі Ігоря і щоб він з високого неба заступався за наш Університет, викладачів, студентів, родину, друзів і соратників".

"Нам важко проводжати в останню дорогу людину, яка багато робила для своєї сім’ї, Університету і Церкви. Молячись за померлими, ми часто відчуваємо сум, який вривається у наше зранене людське серце. Однак, коли звертаємося до Слова Божого, то  знаходимо завжди потіху і розраду для кожного з нас, тому що для християнина смерть не є останнім словом нашого існування. На Парастасі ми чуємо слова: «Блаженні, яких вибрав і прийняв Ти, Господи». І після нього звучить: «І пам’ять їх з роду в рід». 

Пан Ігор як історик старався про пам’ять нашого народу й Церкви, щ1об зберегти і передати тим, хто прийде після нас. Цей стих підходить для нього, бо хочемо пам’ятати і дякувати Богові за роки його служіння. Ця пам’ять має зберегтися у всіх його працях, доробках, які він залишив для світу. Сьогодні складаємо пошану і вдячність Богові за дар його життя.

Пан Ігор повернувся до дому Отця, але ця розлука є короткою, бо всі ми також наближаємося до того моменту, коли переступимо через цей поріг. Єдине, що для нас залишається – це поручати самих себе у руки Всемилостивого Бога. Нехай Він прийме душу покійного, і нехай Ігор для кожного з нас, за словами Блаженнішого Святослава, буде заступником з неба" - із слова владики Петра.  

Поховали професора Ігоря Скочиляса на Личаківському цвинтарі.  

Джерело