Архиєрей-візитатор провів реколекції для сестер-монахинь

Деталі

Створено: П'ятниця, 22 серпня 2014, 12:15

15-20 серпня 2014 року в смт. Східниця, Бориславського р-ну Львівської обл., відбувались п’ятиденні річні реколекції Сестер Згромадження Непорочного Серця Марії Фатімської під проводом Преосвященного владики Михаїла Колтуна, єпарха Сокальсько-Жовківського і Візитатора Згромадження.

Дванадцять сестер учасниць приїхало в це мальовниче місце, немов би призначене для духовного відпочинку та збагачення, яке відкривало перед нами красу, сотворену Богом, дарувало відчуття спорідненості з Ним, Його особливої опіки. Саме такою і була центральна тема наук владики Михаїла: «Божа опіка над нашим життям, над усім сотвореним світом».

Зміст наших роздумів, вибраних владикою, охоплював два виміри: видимого сотвореного світу і невидимого духовного. А все починалося із Книги Буття, із сотворення, коли Бог ділиться своїм життям і чинить нас відповідальними за весь свій задум. Людина – вінець всього творіння. Бог поручив нам цей світ, який став предметом нашого спілкування з Ним. Владика закликав нас: «задивлятися на цей світ, мов би вперше його побачили», а також «заявити своє життя в цьому світі». Людина не може повністю реалізувати свою любов до Бога, якщо ігноруватиме цілий світ. За словами владики і науковців, «ми повинні все глобально охоплювати: проблеми цілого світу, устрій всього, молитися за все, але діяти локально, по мірі наших можливостей».

Таке розуміння веде нас до пошанування всього створеного, відповідного ставлення до оточуючого середовища, економного використання ресурсів, довколишньої чистоти, оскільки видимий світ – це наш дім.

Особливе місце серед повчань – духовний стан людини: гріх, його вплив на довкілля, прощення всім, чистота серця, хороші риси. Навіть сонце затьмарюється на людську несправедливість, тому «не виходь за межі», як говорив владика, тому що вийти за межі означає згрішити. І тут важлива «жертва Христа, принесена, щоб нас отямити, щоб нас омити, нас преобразити, одягнути в свою ласку».

В ці дні ми спільно відсвяткували день Переображення Христового, «піднімалися з учнями на Тавор», захоплювалися їхнім пережиттям та ділилися солодкими Божими дарами.

На реколекціях щодня у стіп Пресвятої Богородиці, ми молилися за Україну, за Боже благословення для кожного, за переміну людських сердець.

с. Вероніка Кішко