Різдвяне архипастирське послання Михаїла (Колтуна) Єпископа Сокальського
для духовенства та вірних УГКЦ Сокальської Єпархії

	У світі Богородиця народжує Месію, Вона турбується, щоби з Дитятком прийняли ми Її. Бог хоче народитися для кожної людини, щоб жити завжди у твоїй душі
Христос Рождається!	Славіте Його!

Добра новина про народження Месії розійшлася по всій землі. В малому куточку землі, на окраїні міста Вифлеєм, в маленькій убогій хатині, серед поля, вночі, дивне світло зірки привертає увагу незнаних пастушків. Всі ці умови є надто скромні, щоб звіщати добру новину. Богородиця серед цих обставин виглядає опущена і далека від нормальних умов народження дитини. В таких убогих умовах Господь народжується і стає знаним у всій Вселенній. А ще що більше, до цих прикрих умов народження для Пресвятої Богородиці відмовляють місця, побоюючись клопотів народження. Здавалось би, Пресвята Богородиця виглядає забута Богом і відкинута людьми в часі народження Дитятка.

Незважаючи на це, Боже Провидіння співдіяло Пресвятій Богородиці у всіх цих умовах її життя. Богородиця стурбована перед народженням, бо не знає як це станеться, але впевнена, що Бог не опустить Її. Сама неспроможна вплинути на умови народження, але всі свої сподівання покладає на Бога. Дивлячись на Богородицю успішним є поручатися Богові, але так сильно поручатися, щоб нічого твого не залишилося. Це значить вмерти для себе, а жити для Бога. Тоді Бог проявляє свою силу. В іншому випадку проявляються наші спроможності, які теж є від Бога, але непомічені людиною, тобто до кінця не признаються нею, як такими, що походять від Бога.

Пресвята Богородиця проявляє в цьому часі велику рівновагу у вірі. Кожна людина в таких умовах зламалася б духовно і фізично. Але віра Пресвятої Богородиці, Її надія на Бога і любов щораз стаються Її твердинею в житті. У таких невтішних умовах, коли люди не розуміють і не сприймають прихід Спасителя, Богородиця продовжує Своє післаництво - служіння Богові.

У своїх убогих чи розкішних турботах люди не зовсім звертають увагу на вимоги людського життя з причини звичайної уваги до людини у її потребах, не говорячи уже про брак уваги до сиріт, убогих, хворих, покинутих, зболених, інвалідів, зранених суспільством, а навіть стурбованих, засмучених, зажурених, прибитих горем чи зведених до зубожіння людей. У такому невтішному стані, однак, є надія на Богородицю, Яка не гіршиться нами, а продовжує Своє служіння і відкриває образ Ісуса Христа в обличчі дитини чи звичайної людини. Для цих людей, які є опущені, особливим також є, щоби звернути увагу на образ полишеного Христа в часі Його мученицької смерті й не зневірюватися в житті, але, щоб з вірою Пресвятої Богородиці, з Її надією на Бога тривати в любові. Це є успішний спосіб витривання і зміни часів у Божій благодаті.

Не відвертаймося і ми від такого розуміння, зробімо зустрічний крок до ближнього у любові до нього задля того, що у нас для кожного народився Христос; задля причини, яка дає нам велику перевагу, бо з нами Бог; задля того, щоб нашу радість розділити й передати ближньому; задля того, щоб уважити Божий образ в ближньому, щоб уважити Христа, народженого для ближнього твого; задля того, що є в Святому Письмі написане: "що ви зробили одному з Моїх найменших братів, ви Мені зробили" (Мт. 25, 40). Також ще з тієї причини, щоб отримати від Бога запевнення миру Його ласки на кожну хвилину життя, яка допоможе нам пережити різного роду життєві випробовування, щоб витривати. З такими почуттями Пресвята Богородиця хоче, щоб ми прийняли новонародженого Бога на землі.

Сьогодні, коли наш народ, наша держава, в тому числі й Церква, переносить випробовування на стійкість у християнських цінностях в дотриманні християнської моралі, важним для нас є не зламатися, не зневіритися. Важливо є нам вибрати добро, підтримувати його, довірятися досвіду Пресвятої Богородиці, яка ніколи не зневірилась, довіряти досвіду мучеників, які не зрадили Церкві, своєму служінню, покликанню, які не зневірилися в смерті, що несправедливо спіткала їх.

Досвід, набутий на майданах нашої держави, коли більшість стояла опліч за вибір свободи й демократії, теж свідчить про велике піднесення людського духу, про його великі моральні й духовні цінності, які об'єднували нас. Нехай це не будуть переминаючі спогади, а досвід набутий у християнському житті для нашого утвердження у вірі в Бога, вірі в добро, вірі в Христа, який в образі малого дитяти чи розіп'ятого і опущеного на хресті, силою правди перемагає світ. Для того кров мучеників має в собі силу перемоги, вона не може бути пролита марно. Ми маємо велику кількість невинно замордованих мучеників нашого народу, які вимолюють і додають нам сили для перемог у житті.

Від часу об'явлення Благовісті, від часу прийняття християнства аж дотепер наш народ має велику духовну спадщину, має великі набуті духовні цінності, але, щоб вони не проминули для нас безслідно, сприймаймо це з вірою, триваймо в надії, зростаймо в любові, щоби в нашому житті ще раз і ще раз досвідчати ті моральні цінності, які Бог нам відкрив, а Пресвята Богородиця слугує, щоб ми їх приймали і зберігали в серці своєму.

Мої возлюблені в Христі! Бажаю ще раз пережити разом з вами народження Ісуса Христа в дусі християнської любові до ближнього, до свого народу, в дусі християнських цінностей, щоби збагнути, який добрий Господь. З цим святом Вас вітаю, молюсь і бажаю, жити разом з Вами у Божому мирі Христової благовісті. Нехай новонароджений Христос назавжди замешкує у Ваших душах, щоб ми дивлячись на ближнього, могли виявляти любов до Христа.