| Різдвяне привітання на 2008 рік |
|
| Автор: Владика Михаїл Колтун | |
| 03.01.08 | |
|
Різдвяне привітання на 2008 рік Михаїла Колтуна Єпископа Сокальсько-Жовківського для духовенства та вірних Сокальсько-Жовківської єпархії Бог на землі себе об'явив З Пречистої Діви Небесний Отець Від Духа Святого Сина зродив. Він з нами жив, Він з Богом нас поріднив. Він з нами живе, щоб Його Євангеліє збулося святе. Христос Рождається! Славімо Його! В цьому оживленому часі, який знаменує нам народження Сина Божого на землі, вітаю Вас і кожного хто може прийняти моє вітання. Вітаймо ми усіх, хто може прийняти і наше вітання. Нехай наша новоназвана Сокальсько-Жовківська єпархія сповняється великої радості, що з нами Бог, щоб ми усі долучилися до усіх на землі і разом з небом колядували: "Слава на висотах Богу і на землі мир людям доброї волі"(Як. 2, 14). Нехай мир Божий, який звіщають нам ангели, приходить до нас з приходом новонародженого Христа і примирить усіх нас в різні способи роз'єднаних в сім'ях і між сім'ями, в парафії і між парафіями, в Церкві і між конфесіями, зріднить нас усіх в державі і з усіма в світі, а передовсім примирить нас з собою в серці, в почуттях, в бажаннях, щоб добра воля ціною жертви, покаяння, прощення, любові виражалась в своїм сумлінні перед Богом і "Бог любові та миру буде з Вами " (II Кор. 13, 11). Це велика Божа ласка нам звіщається, щоб ми її отримали в житті, щоб життя наше набирало Божих якостей, щоб ми в житті здобували вершини любові Бога і ближнього, вершини людської гідності і життя наше, щоб набирало цінностей неперевершених. Тими цінностями є кожне слово Боже дане нам, щоб ми його приймали, берегли і в ньому тривали. Цим Його словом є Його заповіді і ради, є Його дари і плоди, є Його чесноти і блаженства, які виражають обличчя людини і в ній образ Божий. Це все нам стає доступним через те, що Господь уподібнився до нас і став зрозумілим. Своє Слово Євангелії Він зробив живим словом і хто приймає, береже, дотримується його - Слово дає життя в усіх Божих замірах для нас.Тим живим словом є любов до Бога, до нас і до нашого ближнього. Коли ми любимо ближнього свого, то ми любимо Бога. Коли ми любимо бодай одного ближнього по-справжньому, то ми зуміємо любити всіх ближніх. Тому так важним є плекати любов в сім'ї, яка починається з кохання і перероджується через Таїнство Шлюбу в Церкву Божу, в Христа, який віддає своє життя, служить, співчуває, молиться. Прихід Христа - це час Господнього змилування для нас, це час об'явленої Божої ласки. Ласка Божа - це Божий дар нам дармо даний, але борони Боже, щоб не марно. Коли ми отримуємо ласку Божу, що Бог нас любить, то ми Його повинні любити, любити Його всім серцем, всією душею, всією силою, всією думкою. І коли Бог любить всіх, а особливо каже, що прийшов грішників спасти, то маємо любити і ближнього свого, так як самого себе. Ласка Божа, об'явлена нам і так нами бажана, щоб мати любов Бога до нас, дає нам спроможність творити Боже Царство серед нас. Це тоді, коли ми будемо з ласкою Божою співдіяти; коли ми будемо ширити Божу любов в собі і довкола себе; коли ми щораз і щораз будемо довірятися Богові, щоб Його любов перебувала в нас. Божа любов, яка перебуває в нас, не дає нам замкнутися в собі, а буде і має виражатися у всі сфери життя, де є ближній. Коли любов Бога перебуває в нас, то вона іде до хворих, немічних, грішників, до дітей, до молоді, до в'язниць. Ісус стукає до моїх дверей, а також посилає вас, щоб Його любов, яка перебуває в вас, була діяльна. Щоб ми не закопали цей найбільший Божий дар віри у Божу любов. Тому говориться в Святому Письмі: "Я прийшов кинути вогонь і хочу, щоб він розгорівся" (Лк. 12, 49), вогонь Божої любові. Для того ми прийняли через Хрещення дар усиновлення з Богом, щоб творити волю нашого Небесного Батька, який дає нам заповіді, щоб ми між собою їх берегли, щоб ми їх виконували, щоб ми в них жили. Ласка Божа - це прихід Божого Сина на землю, це Його народження в жалюгідних умовах світу цього; це Його народження в нашій душі і в нашому житті. Ми стали яслами Спасителя, ми стали Його храмом через наше хрещення. Христос почав жити в нас. Ми прийняли образ Христа, вираз Його обличчя і стали Його подобою. Ми уподібнилися до Христа в Його внутрішньому і зовнішньому образі. Якщо говорити про внутрішній образ Ісуса Христа, то він сповнений любові до нас і ближнього. То якщо ми маємо бути Йому подібними, то наш духовний образ поєднується разом з Христовим. І як апостол Павло говорить: "І вже не я живу, але живе в мені Христос" (Гал. 2, 20). Прийнявши радість Різдва, ми приймаємо Христа і Христос живе в нас. І коли ми маємо Христа, то маємо з Христом і Його любов. Бо де Христос перебуває, Він перебуває з своєю великою любов'ю, яка хоче проявитися в нашому житті, в нашій співдії. Це значить дати Христові діяти через наше серце, через душу, через розум, через сили наші. Господь через свою любов до нас закликає нас до своєї співдії. Це велике щастя для нас, щоб Божа ласка діяла в нас і через нас на оточення, на ближнього і на світ. А ми, щоб, дивлячись, сповнялися радості разом з Пречистою Преблагословенною Дівою Марією, яка признаючи свою смиренність перед Богом і людьми, довірилася Богові, Його ласці і Його силі життя, що душа викликала радість: «Величає душа моя Господа і мій дух радіє в Бозі Спасі моїм».З такою радістю я Вам бажаю жити і з Господом у вас голосити добру Новину світові і самим утверджуватись у витриванні, довіряючись Богові. Христос Рождається! Славімо Його! Дано: м. Жовква, Єпархіальне управління День св. влкмч. Катерини., 7 грудня 2007 р. Б. |
| < Попередн. |
|---|