Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

Комунікат про синод єпископів 2012 року

Комунікат Синоду Єпископів 2012 року Божого

Української Греко-Католицької Церкви

З 9 до 16 вересня 2012 року Божого у м. Вінніпезі  (Канада) відбувся Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, у якому взяли участь 38 єпископів з України, США, Канади, Австралії, країн Центральної та Західної Європи і Латинської Америки.

Нагодою для проведення цього Священного Синоду саме у Канаді стали святкування 100 річчя прибуття до цієї країни першого українського єпископа Никити Будки. Ієрархія УГКЦ з усього світу прибула до цієї країни, щоб спільно з місцевою Вінніпезькою Архиєпархією  відсвяткувати цей ювілеї та подякувати Богові за опіку над нашим народом за весь цей час. Синодальні отці, беручи участь у святкуваннях та спілкуючись із вірними в різних парафіях Вініпезької Митрополії, з радістю ствердили, що, незважаючи на час та обставини, українські греко-католики в Канаді зуміли зберегти свою церковну та національну ідентичність. Ключову роль у цьому відіграла УГКЦ, а також різні українські організації та наукові інституції.  Водночас було зауважено, що на даний час необхідно застосовувати нові пастирські підходи, щоб підтримувати та розвивати церковно-культурну свідомість наших вірних, а особливо молоді.

Початок Синоду

8 вересня 2012 р. Б. Єпископи УГКЦ відвідали храм Святого Йосифа, в якому перебувають мощі блаженного священномученика Василя Величковського. Синодальні отці відслужили Молебень до Святого Духа та помолилися при мощах Блаженного.
Офіційний акт відкриття Синоду Єпископів відбувся 9 вересня 2012 р.б. у Вінніпезі урочистою Архієрейською Божественною Літургією, в катедральному соборі св. Рівноапостольних Володимира й Ольги, в якій взяли участь численні єпископи, священики, богопосвячені особи та миряни. Під час проповіді Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, привітав усіх з нагоди святкування 100 літнього ювілею від дня призначення і прибуття до Канади блаженного священномученика Никити (Будки), першого єпископа УГКЦ в Канаді. Глава УГКЦ відзначив, що з прибуттям першого єпископа до Канади можна говорити про започаткування в цій країні ієрархії УГКЦ з власною структурою та східнохристиянською ідентичністю. Звертаючись до тексту Євангелія 14 Неділі після Зіслання Святого Духа, де говориться про запрошення на весільний бенкет, Блаженніший Святослав порівняв Єпископів УГКЦ, які вперше зібрались на Синод в Канаді, зі слугами, яких Небесний отець посилає, щоб запросити кожного взяти участь у бенкеті Царства Божого. «Сьогодні, святкуючи цей божественний бенкет і споминаючи 100-ліття прибуття блаженного Никити Будки до Канади, наша Церква поновлює запрошення на трапезу Божої любови, закликаючи кожного у цій країні – українців і не українців, тих, хто має українське походження, та всіх людей доброї волі, стати синами і доньками Небесного Отця». Глава УГКЦ також закликав усіх присутніх усвідомити собі єдність УГКЦ, пам’ятаючи, що вони є членами «великої Божої сім’ї, сім’ї, яка пам’ятає про Вас, любить Вас, бажає підтримати Вас і просить про Вашу підтримку».
На відкриття Священного Синоду єпископів прибули гості: представник Конференції Римо-Католицької Церкви у Канаді Владика Джеймс Вернер (Вайсгербер) – Архиєпископ Вінніпезької архидієцезії і Владика Юрій (Каліщук), Архиєпископ і Митрополит Української Православної Церкви Канади в єдності з Константинопольським Патріархатом. Гості виступили з привітальним словом, висловлюючи радість з приводу проведення Синоду саме на теренах Канади та побажання благодаті Святого Духа для успішної синодальної праці. Від імені Синоду Єпископів Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, подякував гостям за зичливість і висловив побажання, щоб поглиблювалася співпраця між УГКЦ та канадськими дієцезіями Римо-Католицької Церкви, як рівно ж – з Українською Православною Церквою.
Робочі засідання Синоду розпочалися у понеділок, 10 вересня 2012 р.Б. У своїй Програмній доповіді першого дня Синоду Блаженніший Святослав проаналізував минулий і сучасний стан розвитку УГКЦ, актуальні завдання, які стоять перед УГКЦ, та внутрішні і зовнішні чинники, які можуть сприяти, або ставати на заваді Церкві у сповненні її святої місії у світі.

Головна тема Синоду – «Роль мирян у житті і місії Церкви»

У вівторок, 11 вересня 2012, Синод Єпископів УГКЦ зосередився на розгляді Головної теми: «Роль мирян у житті і місії Церкви». Було представлено доповіді і співдоповіді, у яких висвітлювалось біблійно-богословське обґрунтування покликання і місії мирян у Церкві (о. Тарас Барщевський); історичний контекст розвитку мирянських рухів в УГКЦ (д-р Олег Беген, УКУ); активність мирян у парафіях УГКЦ сьогодні (о. д-р Андрій Онуферко), а також результати опитування мирян щодо їх бачення своєї ролі в житті та місії Церкви (Митрополит Лаврентій Гуцуляк та п. Вікторія Адамс). Тему літургійного життя на парохії Синодальним Отцям представив Владика Венедикт (Алексійчук) – Голова Патріяршої Літургійної комісії.
Головною думкою доповідей було те, що миряни належать до посвяченого Богові народу, є спадкоємцями союзу і є адресатами обітниці спасіння. Одночасно було констатовано, що зараз стоїть питання не так про ідентичність мирян, як про їх місію як членів єдиного Божого народу бути “живим камінням” (1 Пт. 2,5) для побудови самої Церкви та бути свідками Божої святості у світі. Церква потребує таких чоловіків і жінок, які зуміли б бути активними і творчими співробітниками пастирів у церковному житті, і залишались протагоністами у різних сферах життя, даючи християнське свідчення в сім’ї, на роботі, у побуті. Миряни мають бути співробітниками єпископів і священиків у душпастирській праці та служити своїми даруваннями і здібностями розбудові Тіла Христового, яким є Церква, та проповідуванню Царства Божого у світі.
Під час обговорення доповідей єпископи з вдячністю згадали посвяту і жертовність мирян УГКЦ, їхню роль у збереженні віри в нелегких суспільно-політичних обставинах ХХ століття. Святість мирян УГКЦ була визнана всією Католицькою Церквою, зокрема через беатифікацію Пратулинських мучеників і блаженного мученика Володимира Прийми. Владики наголосили на важливості ролі мирян, а тому особливу вагу має духовна опіка і душпастирство родин, а також катехизація дітей, молоді та дорослих.
Після пленарних засідань Отці Синоду працювали в тематичних групах: «Роль та покликання мирян у здійсненні післаництва Церкви у світлі Пастирського Послання Блажженнішого Святослава на тему Живої парафії», а також «Аналіз внутрішніх чинників та зовнішніх обставин, які можуть сприяти чи утруднювати сповнення мирянами своєї місії у Церкві і у світі».
За підсумками розгляду Головної теми члени Синоду прийняли ряд рішень, які мають допомогти мирянам краще усвідомити свою місію у Церкві, зростати у вірі і любові та ставати що раз більше здатними ділитися своєю вірою із іншими. Щоб дати мирянам живий приклад служіння Богові і ближньому у Церкві, Владики проголосили блаженного Володимира Прийму Покровителем мирян УГКЦ та заохотили усіх вірних до поширення почитання святих мирян Української Церкви. Синодальні Отці скерували окреме Пастирське послання до мирян УГКЦ. В ньому Владики подякували Богові за дар святого Хрещення, яким Господь поблагословив наш народ, і висловили свою вдячність мирянам за збереження святої віри, особливо в нелегких умовах еміграції та в часах комуністичного режиму в Україні. Вони також наголосили на подальшій важливій ролі мирян у розбудові Тіла Христового та у здійсненні місії Церкви. Було підкреслено особливу вагу родини, яка повинна стати «справжньою школою молитви і християнської любові». Владики рівно ж запросили мирян до активної участі у життя парафії, беручи до уваги програму розвитку УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом».

Інші теми Синоду

Важливою частиною Стратегії УГКЦ на період до 2020 року стане застосування для сьогоднішніх душпастирських потреб Церкви стародавньої практики катехуменату, яка полягатиме в поступовому і системному впровадженні в таїнства християнської віри дорослих, які бажають прилучитися до УГКЦ через Святі Таїнства християнського втаємничення, а також поглибленні віри охрещених членів Церкви, котрі свого часу не мали змоги пройти належну катехизацію.
Члени Синоду Єпископів також міркували над окремими питаннями канонічного та адміністративного характеру. Зокрема, обговорили проект нової редакції Партикулярного права УГКЦ, заслухали звіти про діяльність Патріаршої курії, комісій та відділів патріаршого рівня, звіт Голови Робочої групи по впровадженню стратегії «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», звіт Генерального Керівника з Управління Справедливості а також звіти поодиноких синодальних комітетів. Цього року ширший звіт представили: Комітет у справах молоді, Комітет у справах мігрантів і біженців, Канонічно-правничий комітет та Комітет катехизації і християнської освіти. На основі цих звітів були прийняті окремі рішення задля покращення діяльності Церкви в різних сферах душпастирського та суспільного служіння.
Аналізуючи явище міграції в сучасному світі, становище українських мігрантів та діяльність Церкви задля забезпечення належної опіки над ними, члени Синоду Єпископів УГКЦ висловили стурбованість тривалим і масовим відтоком людей з України. Було прийнято низку рішень щодо їхньої підтримки за кордоном та недопущення втрати ними релігійної та культурної ідентичності.
Обговорюючи питання катехизації, Синод вирішив включити вивчення Катехизму УГКЦ у навчально-формаційні програми духовенства і мирян, розробляти нові катехитичні програми на основі Катехизму УГКЦ та в дусі християнської традиції Володимирового Хрещення, покращити катехизацію в країнах, де немає структур УГКЦ.
Важливою подією цьогорічного Синоду стало обрання нового складу Постійного Синоду. Членами Постійного Синоду на наступні п’ять років стали владики: Володимир (Війтишин), Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський, Кен (Новаківський), Єпарх Нью-Вестмінстерський, Ярослав (Приріз), Єпарх Самбірсько-Дрогобицький, Борис (Ґудзяк), новоіменований Апостольський екзарх для українців-католиків Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії.
Робота синодальних отців супроводжувалася особистою та літургійною молитвою. У день духовної застанови, який 13 вересня провів о. д-р. Андрій Онуферко, члени Синоду  роздумували над Божим Словом, а також застановлялися над біблійно-духовним значенням Синоду та в молитві просили благодаті Святого Духа, щоби своїми рішеннями чинити Господню волю. Щодня єпископи служили Божественну Літургію, під час якої визначені проповідники з-посеред учасників Синоду виголошували проповіді на духовні теми.
Синод Єпископів УГКЦ надіслав привітання Святішому Отцеві Венедиктові XVI. Відкликнувшись на ініціативу Вселенського Архиєрея, Синод єпископів проголосив 2013 рік в УГКЦ Роком віри та покликав окремий Оргкомітет, який повинен запланувати відповідні духовні заходи на загально-церковному рівні в контексті Ювілею 1025-ліття Хрещення. Синодальні листи були скеровані рівно ж до Архиєпископа Ричарда Сміта – Президента Канадської Єпископської Конференції, до українських православних ієрархів Північної Америки, до Генерал-губернатора і  Прем’єр-міністра Канади, до українських громадських організацій, які діють на території Канади, та до Канадського відділення Рицарів Колумба. Окремим листом єпископи звернулися до Президента України Віктора Януковича.
По завершенні Синоду Єпископів УГКЦ в неділю, 16 вересня 2012 р.Б., Архиєреї відслужили Божественні Літургії в українських греко-католицьких парафіях Вінніпегу та околиць, подякувавши Богові за Його опіку над своїм народом, особливо впродовж понад 120 років із часу прибуття перших іммігрантів з України до Канади та 100-літнього ювілею прибуття першого українського єпископа – блаженного священномученика Никити Будки.

Наступний Синод Єпископів УГКЦ відбудеться в Україні, в Києві 11-18 серпня 2013 року Божого. Головною темою Синоду Єпископів 2013 року було обрано тему «УГКЦ і нова євангелізація». В рамках проведення Синоду єпископів 2013 року Владики візьмуть участь в урочистостях з нагоди 1025-ліття Хрещення Русі–України у Києві. Зокрема, Синод постановив провести 17-18 серпня Всецерковну прощу до патріяршого собору Воскресіння Христового у Києві та закликав духовенство, чернецтво і мирян усієї Церкви взяти у ній чисельну участь.
Синод висловив подяку митрополитові Лаврентієві (Гуцуляку) та Оргкомітетові Синоду за ретельну підготовку та зразкову організацію синодальних праць. Синодальні отці щиро дякують усьому Божому людові Української Греко-Католицької Церкви за молитовну підтримку своїх синодальних праць та закликають до подальшої співпраці у розбудові Церкви в Україні та на поселеннях.

Молитва з Архиєреєм