Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

Офіційний комунікат Синоду Єпископів УГКЦ

З 4 до 11 вересня в м. Куритиба (Бразилія) відбувся Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, у якому, відповідно до норм церковного законодавства, взяли участь 34 єпископи з України, США, Канади, Австралії, країн Центральної та Західної Європи і Латинської Америки, в тому числі два єпископи-емерити. Запрошеним на Синод був рівно ж преп. о. Дмитро Григорак ЧСВВ, єпископ-номінант Бучацької єпархії.

Нагодою для проведення цього Священного Синоду саме у Бразилії стали два ювілеї: 120-річчя прибуття перших українських поселенців до цієї країни та 100-річчя служіння серед них Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії. Ієрархія УГКЦ з усього світу прибула до цієї латиноамериканської країни, щоб спільно з місцевою Єпархією святого Івана Хрестителя відсвяткувати ці ювілеї та подякувати Богові за опіку над нашим народом за весь цей час. Синодальні отці, беручи участь у святкуваннях та спілкуючись із вірними в різних парафіях Куритибської єпархії, з радістю ствердили, що, незважаючи на час та обставини, українці в Бразилії зберегли свою національну та церковну ідентичність. Ключову роль у цьому, на думку спостерігачів, відіграла УГКЦ. Водночас було зауважено, що необхідно застосовувати нові пастирські підходи, щоб підтримувати національну і церковну свідомість наших вірних, а особливо молоді. Корисним міг би бути, на думку владик, обмін прочанами та студентами між Україною та Бразилією, поширення відеоуроків з української мови в українських школах, які функціонують в місцях великого скупчення українців, передовсім у південних провінціях Бразилії, запровадження шкіл східнохристиянської духовності на базі парафій та чернечих спільнот УГКЦ в Бразилії.

На відкриття Священного Синоду єпископів прибули гості: Кардинал Раймундо Дамашено Асіз, Президент Єпископської Конференції Римо-Католицької Церкви у Бразилії; Владика Жозе Вітті, Архиєпископ Куритибської архидієцезії Римо-Католицької Церкви; Архиєпископ Йоан Боско Барбоса де Соуза, Президент Національної Єпископської Конференції Римо-Католицької Церкви у південному регіоні Бразилії; Владика Рафаель Бєнарскі, Єпископ-помічник Куритибської архиєдієцезії; Владика Єремія Ференц, Архиєпископ Української Автокефальної Православної Церкви Південної Америки в єдності з Константинопольським Патріархатом; о. Павло Юбель, представник Міждієцезіального церковного трибуналу Куритибської архидієцезії, а також п. Віторіо Сиротюк, голова Українсько-бразильської центральної репрезентації. Гості виступили з привітальним словом, висловлюючи радість з приводу проведення Синоду саме на теренах Бразилії та бажаючи благодаті Святого Духа для успішної синодальної праці. Від імені Синоду Єпископів Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, подякував гостям за зичливість і висловив побажання, щоб поглиблювалася співпраця між УГКЦ та бразильськими дієцезіями РКЦ і українськими громадськими організаціями, що діють на території Бразилії.

Перебіг Синоду

Безпосередньо перед Синодом Єпископів, з 31 серпня до 4 вересня, у м. Прудентополь (Бразилія) проходила V сесія Патріаршого Собору на тему богопосвяченого життя. Його делегати, представники церковних структур УГКЦ – єпископи, священики, богопосвячені особи і миряни з усього світу, роздумували над місцем і роллю богопосвячених оcіб у житті та посланництві Церкви. Ця подія стала для синодальних отців нагодою краще пізнати сучасний стан та потреби чернецтва нашої Церкви.

Офіційний акт відкриття Синоду Єпископів 2011 року відбувся 4 вересня у Прудентополі урочистою Архиєрейською Божественною Літургією, в якій взяли участь численні єпископи, священики, богопосвячені особи та миряни. У проповіді під час Літургії Блаженніший Святослав підкреслив важливість молитви за успішне проведення Синоду та нагадав, що суттю цього церковного зібрання пастирів Церкви є розпізнання ними Божої волі щодо ввіреної їм Церкви.

Робочі засідання Синоду розпочалися 5 вересня Молебнем до Святого Духа. У своїй програмній доповіді першого дня Синоду Блаженніший Святослав проаналізував сучасний стан розвитку УГКЦ та окреслив пріоритети на найближчі роки, відзначивши, що «первинним завданням Церкви є проголошувати Слово Боже і надавати якісну душпастирську опіку нашим вірним. Саме цій меті мають бути підпорядковані наші структурні реформи, розвиток нових екзархатів, єпархій і патріарший устрій». Глава УГКЦ висловив переконання, що найважливішою силою нашої Церкви у здійсненні цього завдання є її духовенство і монашество, та поділився своїм баченням щодо підготовки цих працівників у справі євангелізації. Він також звернув увагу на внутрішні та зовнішні загрози, які можуть стати перешкодою для Церкви у здійсненні її цілей. На закінчення своєї програмної доповіді Блаженніший Святослав закликав членів Синоду до співпраці у втіленні «Божого задуму щодо нашої Церкви».

Робота синодальних отців супроводжувалася особистою та літургійною молитвою. У день духовної застанови, який 8 вересня провів ієромонах Антоній Роїк, ЧСВВ, члени Синоду в розважанні над Божим Словом та в молитві просили благодаті Святого Духа, щоби своїми рішеннями чинити Господню волю. Щодня єпископи служили Божественну Літургію, під час якої визначені проповідники з-посеред учасників Синоду виголошували проповіді на актуальні церковні та духовні теми. За успішне проведення засідань молилися духовенство, чернецтво та миряни в усьому світі. Синодальні отці щиро дякують усьому Божому людові Української Греко-Католицької Церкви за цю молитовну підтримку та закликають до дальшої співпраці у розбудові Церкви в Україні та на поселеннях.

На завершення Синоду Єпископів УГКЦ його учасники відслужили 11 вересня, в неділю, Архиєрейську Святу Літургію в катедральному храмі Святого Івана Хрестителя у Куритибі, подякувававши Богові за Його опіку над своїм народом, особливо впродовж 120 років із часу прибуття перших мігрантів з України до Бразилії.

Головна тема Синоду – «Стратегія розвитку УГКЦ на період до 2020 року»

Доповідачами головної теми Синоду були Високопреосвященний Владика Стефан (Сорока), Митрополит Філадельфійський, та Преосвященний Владика Давид (Мотюк), Єпарх Едмонтонський, які очолювали дві Синодальні робочі групи з опрацювання Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року. Митрополит Стефан (Сорока) у своїй доповіді накреслив основні цілі у розвитку нашої Церкви, які слід осягнути за наступні десять років, та запросив єпископат «здійснити подорож відновлення під проводом Божої присутності, присутності Господа і Спаса Ісуса Христа посеред нас». Владика Давид (Мотюк) пригадав синодальним отцям основні етапи цієї важливої роботи, що є результатом тривалих роздумів і копіткої праці багатьох експертів, представників єпископату, духовенства, богопосвячених осіб та мирян УГКЦ.

Результатом цієї роботи стала прийнята Священним Синодом практична концепція під назвою «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Владики одностайно ствердили, що парафіяльна спільнота відіграє ключову роль у пробудженні, зростанні та дозріванні у вірі кожного члена Церкви. Тому в найближчі роки особлива увага єпископів буде скерована на парафіяльну спільноту.

У парафії, що є основною складовою частиною Церкви, повинна віддзеркалюватися самобутність УГКЦ та мають здійснюватися всі найважливіші завдання, які Христос ставить нині перед своєю Церквою. Доповідачі пригадали загальні характеристики УГКЦ, якими є: східнохристиянська спадщина; скерованість до особи; розвиток служіння як всередині церковної спільноти, так і поза нею; доступність – відкритість для всіх, хто шукає зустрічі з Богом. На думку синодальних отців, живою можна назвати ту парафію, в якій добре розвинені такі елементи: провід – душпастирі в сопричасті з єпархіальним єпископом та у співпраці з чернецтвом і мирянами; Літургія – вірні моляться Богу і зростають в благодаті; катехизація – вірні отримують знання про свою віру й Церкву та вміють застосовувати ці знання у щоденному житті; койнонія/сопричастя – вірні будують спільноту єдності в любові; дияконія – вірні йдуть, щоб служити всім без винятку потребуючим; місійність – вірні євангелізують інших, запрошують їх до життя в Христі. Взірцем та ідеалом такої християнської спільноти є перша спільнота Христових учнів у Єрусалимі, а дороговказом для неї є напутні слова Божественного Вчителя: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 18–20). У світлі прийнятої Стратегії ієрархи та душпастирі скеровуватимуть свою увагу як на практикуючих членів Церкви (щоб дедалі більше залучати їх до місії Церкви), так і на тих, хто з різних причин віддалився від Церкви чи ще взагалі не мав нагоди пізнати Ісуса Христа. Щоб роз’яснити всім душпастирям і вірним суть синодальних рішень та завдання, які стоятимуть перед Церквою найближчими роками, Глава Церкви, на основі синодальних напрацювань, незабаром опублікує окремий Пастирський лист.

Для втілення в життя прийнятої Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року Синод Єпископів визначив Робочу групу щодо її реалізації, яку очолив Преосвященний Владика Кен (Новаківський), Єпарх Нью-Вестмінстерський. А кожен єпархіальний єпископ ще призначить у своїй єпархії/екзархаті особу, яка увійде до складу Робочої групи та координуватиме втілення Стратегії УГКЦ в межах єпархії.

Важливою частиною Стратегії УГКЦ на період до 2020 року стане застосування для сьогоднішніх душпастирських потреб Церкви стародавньої практики катехуменату. Йдеться про поступове і системне впровадження в таїнства християнської віри дорослих, які бажають прилучитися до УГКЦ через Святі Таїнства християнського втаємничення, а також про  поглиблення віри охрещених членів Церкви, котрі свого часу не мали змоги пройти відповідну катехизацію. Синод Єпископів розглянув перші напрацювання Робочої групи, яку очолює с. Луїза Цюпа, СНДМ, та доручив Патріаршій катехитичній комісії та Патріаршій літургійній комісії розробити необхідні посібники та літургійні тексти.

Не меншу увагу синодальні отці приділили пропозиціям, що їх подали учасники V cесії Патріаршого Собору, присвяченої питанню богопосвячених осіб в житті та посланництві Церкви. Члени Синоду взяли до відома результати роботи Собору, висловили подяку секретаріатові, оргкомітетові, єпархіальним єпископам, духовенству та мирянам Куритибської єпархії за успішну підготовку та проведення Собору. Підсумком синодальних дискусій на цю тему стала низка рішень, покликаних сприяти відновленню богопосвяченого життя в УГКЦ. Йшлося, зокрема, про піднесення Комісії у справах монашества до патріаршого рівня, опрацювання цілісної стратегії розвитку чернецтва в Церкві, запровадження окремого предмету «Богослов’я богопосвяченого життя» в семінаріях та інших духовних навчальних закладах, більше залучення богопосвячених осіб до євангелізаційної та місійної діяльності тощо. Єпископи звернули увагу на важливість літургійної молитви в житті богопосвяченої особи, на необхідність всебічного виховання ченців і черниць, а також на роль старших осіб у чернечих спільнотах.  Моніторинг за виконанням рішень Синоду та напрацювань V сесії Патріаршого Собору на тему богопосвяченого життя владики доручили Патріаршій комісії у справах монашества.

Члени Синоду Єпископів також міркували над деякими питаннями канонічного та адміністративного характеру. Зокрема, обговорили проект нової редакції Партикулярного права УГКЦ, заслухали звіти про діяльність Патріаршої курії, комісій та відділів патріаршого рівня, а також звіти поодиноких синодальних комітетів. Цього року докладний звіт представили: Комітет у справах молоді, Комітет у справах мирян та Комітет суспільної справедливості та благодійної діяльності. На основі цих звітів були прийняті окремі рішення задля покращення діяльності Церкви в різних сферах душпастирського та суспільного служіння.

Єпископи УГКЦ надіслали привітання Святішому Отцеві Венедиктові XVI, високоповажній пані Дільмі Русеф, Президентові Бразилії; Кардиналові Раймундо Дамашено Асізу, Президенту Бразильської Єпископської Конференції; Кардиналові Горге Маріо Бергольо, Президентові Єпископської Конференції Аргентини; Архиєпископові Еустакіо Пастор Кукихо, Президентові Єпископської Конференції Парагваю; Єпископові Карлосу Колаці, Президентові Єпископської Конференції Уругваю; Єпископові Александро Гоічу Кармеліку, Президенту  Єпископської Конференції Чилі; Архиєпископові Убальдо Рамон Сантана Секері, Президенту Єпископської Конференції Венесуели; Архиєпископові Карлосу Агіяру Ретесу, Президенту Ради Єпископів Латинської Америки (CELAM), а також до українських православних єпископів Північної та Південної Америки.

Окремим листом єпископи звернулися до Президента України Віктора Януковича, в якому висловили своє занепокоєння з приводу неналежного функціонування судочинства в Україні, зазіхання на статус української мови, незахищеності прав українських емігрантів та їх родин, а також порушили питання оплати Церквами послуг за енергоносії.

Головною темою наступного Синоду Єпископів було обрано покликання мирян. У зв’язку з цим синодальні отці обговорили проект документа про покликання мирян у Церкві, а 2012 рік вирішили проголосити Роком християнського покликання з особливим наголосом на покликанні мирян. Актуальність цієї теми зумовлена ще й тим, що наступного року буде відзначатися 50-ліття початку Другого Ватиканського Собору, який у своїх документах підкреслює загальне покликання до святості всіх членів Церкви та вказує на необхідність більш активного залучення мирян до різних сфер церковного життя. Єпископи  стверджували, що миряни УГКЦ загалом є відкриті до служіння в Церкві і потребують лише кращої організації та мудрого проводу з боку духовенства. Разом із тим буде звернено увагу на відповідну духовну підготовку мирян.

Синод Єпископів 2012 року вирішено провести в Канаді з нагоди 100-ліття прибуття туди першого єпископа для українців – блаженного Микити Будки.

Секретаріат Синоду Єпископів УГКЦ

Молитва з Архиєреєм