Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

Молитви, намірення та коментар Євангелія на Тиждень духовності

Вступні молитви
- В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. (тричі)
- Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Молитва про Божу Мудрість Митрополита Андрея Шептицького
- Предвічний Боже, зішли на нас з високого неба Твою святу мудрість, просвіти нею наші уми. Нехай Божа Мудрість поведе нас дорогою Правди, нехай стереже нас від ложі й обману.
- Змінні молитовні намірення відповідного дня (читають вчителі та учні).
- Отче наш. Богородице Діво.
- В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. (тричі)

1 день
Спільна молитва учнів, педагогів, батьків під проводом священика.
Намірення: за духовний зріст нашого народу, щиру любов до Христової науки та дар Мудрості у розбудові морально-свідомого суспільства.

Промовляє учень
Всемогучий Боже і Царю всесвіту! Ти любиш увесь людський рід і Твоїм Провидінням опікуєшся кожним народом зокрема. Ми, діти українського народу, покірно послушні Твоїй святій волі, любимо всі народи, що їх відкупив Твій Син своєю Кров’ю на хресті, а передусім, любимо щирою християнською любов’ю наш український народ. Тому з любові до українського народу, а радше з любові до Тебе, Боже, благаємо: прости нашому народові всі провини, викорени злі нахили, а добрі укріпи; дай йому ласку стійкості у добрі і перемоги у труднощах та щоб завжди належав до Твого благословенного Царства. Пошли нашому народові святих, великих Твоїх слуг, які б прикладом і словом, були його мудрими провідниками в усіх справах церковного, суспільного і політичного життя. Благослови наші старання і працю, щоб наш народ, живучи мирно і щасливо, міг добре Тобі служити та одержати вічну нагороду в небі.
Промовляє учениця
Отче нашого народу! Подай нашому народові добрих та чесних провідників. Наділи їх мужністю Давида, розумом Соломона, щоб серед земних небезпек могли провалити нас дорогами, згідними з Твоїми заповідями. Дай їм у серце страх Твій, щиру волю, здоров’я та силу, щоб зуміли дбати про кожну людину і провадити усіх до добра. Наділи їх Господи глибокою вірою і поблагослови їхні чесні та корисні думки, наміри і діла на благо нашої Батьківщини.
Притча про Сіяча (Лк 8, 4-15)
Ця притча є по часу першою притчею Спасителя. У ній йдеться про те, як люди по-різному приймають Божественне слово (насіння), і як це слово по-різному впливає на людей, в залежності від їх душевного устремління. У ній Господь під сівачем має на увазі Самого Себе, під насінням, - проповідуване Слово Боже, а під ґрунтом, на який насіння падає – серця слухачів. Господь нагадав людям їх рідні поля, через які проходить дорога, місцями заросла колючим чагарником-тереном, іноді кам'яниста, покрита лише тонким шаром землі. Сіяння – прекрасний образ проповідування Слова Божого, яке, падаючи на серце людини, залежно від його стану, залишається безплідним або приносить плід, більший або менший. Хто з нас як слід усвідомлює, що Слово Боже – це зерно життя, а якщо воно не зійде в серці, то буде не просто голод духовний – це буде наша загибель. Закінчує Господь цю притчу знаменними словами: "Хто має вуха, нехай слухає!" Цим заключним словом Господь стукає у серце кожної людини, закликаючи його уважніше заглянути у свою душу і зрозуміти себе: чи не подібна його душа до безплідного грунту, покритого лише бур’яном гріховних бажань? Навіть якщо це так, то не слід впадати у відчай! Адже негідний для посіву грунт не приречений на віки залишатися таким. Намагання і праця хлібороба можуть зробити його родючим. Так і ми можемо і повинні себе виправити постом, покаянням, молитвою і добрими справами, щоб з духовно ледачих і гріхолюбивих стати благочестивими.

2 день
Намірення: за героїв Небесної сотні та полеглих воїнів, які віддали життя за нашу Батьківщину – Україну та рідний народ, досконало виконавши найбільшу заповідь – заповідь Любові.

Промовляє учень:
Господи Ісусе Христе, Боже наш. Ти сказав: «Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Йо. 15:13). Тебе просимо, зглянься ласкавим Твоїм оком на ту велику любов, от тих тут по усій Україні, в знаних і незнаних, пам’ятних і забутих могилах сплячих, батьків і синів наших, тих, що впали в боях, загинули в тюрмах і погибли на засланні в снігах Сибіру. Злучи їх невинну криваву жертву зі своєю жертвою на Голготі. Зволь, щоб не даремною була ця їхня жертва. Але щоб на обільно кров’ю политій землі виросли квіти братньої любові і зійшло сонце волі й долі народу. А їх, Господи, зачисли в число своїх вірних слуг і наслідників.
Промовляє учениця:
Вони гідно пройшли тернистий шлях життя, а своєю геройською смертю дали найвище свідоцтво правдивості і святості, Твоєї найбільшої і єдиної заповіді любові. Тож не погорди цією їхньою жертвою, а прийми її, як прийняв ти жертву праведного Авеля і ради неї, а радше ради свого превеликого милосердя і чоловіколюбства, прости їм всі гріхи та провини вольні і невольні, та упокій душі їх в мирі та посели у місці Твоєї слави, де спочивають духи великих Твоїх праведників, предків наших, Князів, великого рівноапостольного Володимира, Бориса і Гліба, преподобних Антонія і Теодосія Печерських і всіх святих, щоб вони разом, оглядаючи невисказану красу лиця Твого, насолоджувалися небесною радістю, славили тебе на віки віків. Амінь.
Євангеліє від Луки 22, 35-40
Хлопець жене на мотоциклі 180 км на годину ...
Дівчина: Повільніше, мені страшно!
Хлопець: Ні, це весело.
Дівчина: Нічого подібного. Будь ласка, це дуже страшно!
Хлопець: Тоді скажи мені, що ти мене любиш.
Дівчина: Добре, Я люблю тебе. Гальмуй!
Хлопець: Тепер обійми мене ДУЖЕ сильно.
... Дівчина обіймає його ...
Хлопець: Можеш зняти мій шолом і надіти його на себе? Він мені набрид
... У газеті на наступний день: "Мотоцикл розбився об будівлю через неполадки в гальмах. На той момент на ньому було дві людини, і лише одна вижила."
... Насправді ж, на половині шляху по дорозі, хлопець усвідомив, що гальма зламані, але він не хотів, щоб дівчина про це знала. Замість цього, він попросив її сказати, що вона його любить і обійняти востаннє. Потім він змусив її надіти його шолом, щоб вона залишилася жива, незважаючи на те, що це означало, його смерть ...
Читаючи цю Історію, я думаю про глибокі переживання серця хлопця у момент прийняття рішення ... Великий подвиг віддати своє життя за іншого ... І всі намагання и прагнення мої, у вирішальний момент мого життя, якщо ВІН прийде ... Прийняти вірне рішення ...
Цікаво, що коли я спілкуюсь з дівчатами на тему цієї історії, то всі говорять ... "Бідна дівчина ... що ж їй тепер робити" ...)))

3 день
Намірення: за наші сім'ї, родини, які мають бути колискою духовного життя і виховання для кожної дитини. (запросити до молитви батьків)

Промовляє учень
Ісусе, Спасителю наш! Ти провів довгі літа свого земного життя в Назаретській родині. Ми нині доручаємо Твоїй всемогутній опіці наші родини. Благослови наших батьків, матерів, братів і сестер, всіх рідних і близьких. Зішли їм ласку, щоб любили Тебе усім своїм серцем, охорони їх від нещасть та всякого лиха. Подай згоду та єдність. Боже великий, Боже отців наших! Благослови, щоб у нашому народі було якнайбільше добрих, святих, християнських родин!
Промовляє учениця
Предвічний Боже! Ти благословив перших людей у раю подружнім зв’язком, створивши сім’ю, яка за Твоїм задумом має відображати єдність Христа і Церкви. Просимо Тебе, збережи наші родини від усякого зла. Хай у кожній сім’ї перебувають мир, християнська любов, єдність, палання духу, ревність у молитві та сповненні обов’язків стану. Помагай своєю ласкою, щоб у кожній сім’ї діти виховувалися у страсі Божому та в любові до своєї Церкви і Народу.
Молитва за батьків (говорять діти)
Всемилосердний Боже! Дякуємо Тобі за наших батьків і за всі ті добра, які Ти нам подав через них. Вони виховали нас, навчили любити Твої святі Заповіді та бридитися гріхом. Ми любимо їх і хочемо завжди шанувати і слухати, а Ти, Господи, допоможи нам Твоєю святою ласкою, щоб ми цю постанову виконали. Благослови їх, Господи всяким добром та довгим і щасливим життям, хорони їх від злого. Дай їм силу перемогти всі труднощі. Дай, щоб вони на старості своїх літ діждалися потіхи від своїх дітей, а перед усім – від нас, а по смерті прийми їх і нас до Небесного Царства. Амінь.
Молитва за дітей (говорять батьки)
Отче небесний! Ти поблагословив нас діточками і поклав на нас обов’язок трудитися над їх вихованням. Знаємо, Господи, що колись Ти будеш домагатися від нас рахунку з цього важного обов’язку. У тій свідомості вдаємось до Тебе і благаємо в покорі: Просвіти наш розум, щоб ми наших діточок якнайкраще провадили згідно з Твоїми святими заповідями. Викоріни з серця надмірне прив’язання до них, яке є виявом самолюбства, щоб ми не були сліпими на їх похибки. Хорони нас, Господи, щоб ми не були для них згіршенням. Дай нам так виховати дітей, щоб вони все більше Тебе пізнавали, любили, і ціле своє життя чинили згідно з Твоєю святою волею. Пречиста Діво Маріє, будь нашим дітям Матір’ю і заступницею. Святий обручнику Йосифе, заопікуйся нашими діточками. Амінь.
Про блудного сина (Лк 15, 11-32)
Ця притча говорить про добровільне повернення людини до свого Небесного Отця, про зусилля людини, необхідні для з'єднання з Богом. У притчі про блудного сина приводяться характерні риси життєвого шляху грішника. Людина, яка захопилася земними задоволеннями, після безлічі помилок і падінь, нарешті, «опам'ятовується», тобто, починає усвідомлювати всю порожнечу та бруд свого життя і вирішує покаянно повернутися до Бога. Ця притча дуже життєва з психологічної точки зору. Блудний син тільки тоді зміг оцінити щастя бути зі своїм батьком, коли з надлишком настраждався далеко від нього. Так само багато людей починають дорожити спілкуванням з Богом, коли глибоко відчують брехню і безцільність свого життя. З цієї точки зору, ця притча дуже вірно показує позитивну сторону життєвих скорбот і невдач. Блудний син напевно ніколи б не прийшов до тями, якби убогість і голод не протверезили його. Про любов Бога до занепалої людини образно розказано в цій притчі на прикладі страждаючого батька, який щодня виходить на дорогу в надії побачити повернення сина. Притча про блудного сина говорить про те, наскільки важливе для Бога спасіння людини.

4 день
Намірення: Щоб Євангельська благовість стала наріжним каменем духовного дому кожної людини.

Промовляє учень
Укріпи мене, Боже, благодаттю Святого Духа. Дай мені силу скріпитися душею і звільнити своє серце від усякої непотрібної турботи і тривоги; нехай мене не займають різні бажання якої-небудь дрібниці чи дорогоцінної речі, але нехай я дивлюся на все, як на марнотне, й усвідомлю те, що разом з ними і я минуся. Бо нема нічого тривкого під сонцем, де все марнота і морока духа (Муд. 1,14).

Промовляє учениця
О, який мудрий той, хто так міркує! Дай мені, Господи, небесну мудрість, щоб я вчився над усе Тебе шукати і находити, над усе Тебе розуміти і любити, а все інше пізнавати так, як воно є, за порядком Твоєї мудрості. Дай мені вміло обминати облесну людину і терпеливо зносити противника. Бо велика мудрість міститься в тому, щоб не давати хитати собою кожному подмухові слів і не наставляти вуха на підступну підлесливість зводителя; бо якщо вийдеться на таку дорогу, то вже йдеться далі безпечно.
Притча про два доми (Луки 6, 46-49)
Повчаючи, одного разу Ісус Христос сказав апостолам Своїм та тим людям, котрі були поряд, що всі звуть Його «Господи, Господи!», але ж не виконують того, що Він говорить, проповідує, чого їх научає.
Розвиваючи цю думку, Ісус роз’яснює, що людина, котра приходить і слів Його слухає і виконує їх схожа на такого чоловіка, який, будуючи дім все робить ґрунтовно і правильно. Він глибоко викопав землю, поклав туди камінь і на ньому звів дім. Це міцний, добротний дім.
Коли злива настала, розлилася річка і буря знялася, вся ця стихія накинулася на дім, вода з вітром ривками натиснули на той дім, але не змогли захитати його, бо цей дім був добре збудований (Лк. 6. 47 – 48). Оце був чоловік розумний, бо свій дім збудував на камені (Мт. 7. 24).
А хто слухає і не виконує Його слів, той схожий на того чоловіка, що свій дім збудував на землі без основи, без кам’яного фундаменту, а на піску.
Коли линула злива, розлилася ріка і буря знялася, то вода з вітром наперли на цей дім і він впав та зробилася з дому розвалина-руїна (Лк. 6. 49). Оце був чоловік необачний (Мт. 7. 26).
«Отож, не будуйте на піску!» – закликає Ісус.
У цій притчі про дім, заснований на камені й побудований на піску, Ісус Христос говорить про істинний, правдивий, щиросердечний послух. Зовнішній прояв побожності – не настільки важливий, як дійсний послух Слову Божому від душі, від щирого серця. Недостатньо звертатися до Христа «Господи, Господи!...», а слід виконувати Його Заповіді. Істинно віруючий повинен жити і діяти згідно з цими словами, котрі каже Христос. Таких істинно вірних християн Ісус уподібнює з чоловіком, що будує дім на камені. Це розумні люди. Ті, хто слухають Слово Боже, але не виконують його, грішать, уподібнюються людині, що будує дім на землі, без фундаменту. Це необачні люди, тому не будуйте на піску, будьте розумні.
Під каменем, ґрунтовним фундаментом уподібнюється Сам Ісус Христос й ті істини, котрі Він проповідував.
Під піском можна розуміти «фарисейську праведність», на яку багато людей надіялися, але під натиском бурі та води, себто житейських проблем, незгод і випробувань, їх будівля рухне. І це так. Погляньмо на це сьогодні: де ж ті фарисеї? Вчення Ісуса Христа перемогло, бо Його будівля ґрунтовно збудована на кам’яному фундаменті.

5 день
Намірення: щоб молитва як розмова з Творцем стала нашою щоденною потребою для прослави Бога, подяки Йому, перепрошення за провини та висловлення прохань у кожній потребі земного життя і спасіння душі.

Промовляють учні
Тебе, Бога, хвалимо, Тебе, Господа, ісповідуємо,
Тебе, предвічного Отця, вся земля величає.
Тобі всі ангели, Тобі небеса і всі сили,
Тобі херувими й серафими безперестанними голосами співають:
Свят, Свят, Свят, Господь Бог Саваот!
Повні небеса і земля величної хвали Твоєї!
Тебе хвалить преславний апостольський хор.
Тебе хвалить збір пророків.
Тебе хвалить пресвітле мучеників воїнство.
Тебе по всій вселенній ісповідує свята Церква:
Отця незбагненної величности,
Поклоняємого Твого істинного і єдинородного Сина
І Святого Утішителя Духа.
Ти Цар слави, Христе,
Ти Отця предвічний Син єси.
Ти для спасення людини
Не погородив дівичою утробою.
Ти переміг смерти жало,
Відчинив для віруючих царство небесне.
Ти праворуч Бога сидиш у славі Отця;
Як Суддя, віруємо, маєш прийти.
Тому тебе просимо: Допоможи рабам Твоїм,
Що їх викупив Ти Своєю дорогоцінною кров’ю:
Сподоби зі святими Твоїми
У вічній славі Твоїй царювати.
Притча про молитву
І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби, бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому. А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі. Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує. І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам! Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять. І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину? Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона? Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?

Молитва - це вагома складова фундаменту, на якому будується життя цілої Церкви та життя поодиноких церковних громад-парафій, не кажучи вже про життя у Христі кожного християнина. Так, учні Христові від самих початків Апостольської Церкви перебували у «повчанні апостолів», «ламанні хліба» та «молитвах» (Дії 2:42). Перші християни добре розуміли важливість молитви.
Молитва - це піднесення душі й серця до Бога. Однак, доки ми живемо в тілі, на землі, молитва наша, природно виражається у різноманітних зовнішніх формах. Це і коліноприклоніння, і хресне знамення, і возношення рук, і використання різноманітних богослужбових жестів та обрядів.
Що таке молитва?
Це наша особиста розмова з Богом, спілкування з Ним наодинці чи колективно в спільноті. Апостол Іван дав таке визначення молитви: «І це є сміливість, яку маємо до нього (Ісуса), бо якщо чогось попросимо по його волі, вислухає нас. І якщо знаємо, що вислухає нас в чому лиш попросимо, знаємо, що одержуємо те, що просили ми в нього» (1 Ів 5:14, 15). Апостол Павло каже наступне про молитву: «Нічим не журіться, але в усьому молитвою і благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові» (Фил. 4:6).
Чому слід нам молитися?
Святе Письмо навчає, що молитва — це заповідь Господня і привілей для християнина.
Ісус дав заповідь молитви: «Просіть і дасться вам; шукайте і знайдете; стукайте і відчинять вам; бо кожний, що просить, отримує; а той, що шукає, знаходить; і тому, що стукає, відчиняють» (Мат. 7:7, 8). «Говорив же (Ісус) притчу до них, як треба завжди їм молитися і не піддаватися...» (Лк. 18:1). «Завжди радійте, безпереривно моліться, за все дякуйте: бо це божа воля в Ісусі Христі щодо вас» (1 Сол. 5:17). «В молитві будьте терпеливі, чуваючи в ній з подякою» (Кол. 4:2).
Згідно слів Ісуса, записаних євангелістом Іваном, молитва — це наш привілей: «Дотепер ви не просили нічого в моє ім’я. Просіть — і одержите, щоб ваша радість була повною» (Ів 16:24). Апостол Павло каже про привілей молитви: «Приступім, отже, сміливо до престолу ласки, щоб одержали ми милосердя і знайшли ласку для своєчасної допомоги» (Єв 4:16).
Чи Ісус дав конкретні вказівки стосовно молитви?
Ісус дав християнам на всі віки зразок молитви, яку ми знаємо як молитву «Отче наш», яку можемо прочитати в Луки (1:2-4) та Матвія (6:9-13). Цією зразковою молитвою Ісус нас навчив, з яких складових моментів слід будувати молитву, а саме: звернення по імені до Бога, звеличення Бога, підпорядкування Божій волі, прохання, прикінцева прослава.
Яка тілесна постава і жести мають супроводжувати нашу молитву?
Це передовсім постава стояння на ногах (Мк. 11:25) і молитва навколішки із схиленим обличчям додолу (Мт 26:39). Перші християни адресували свої молитви до Отця Небесного, проказуючи молитви «в ім’я Ісуса з Назарету», а також — до Христа «в Його ім’я» (пор. Мат. 6:9, Іван 16:23, 15:16, Дії 12:5). Лиш згодом, вкінці першого століття, оформилась сучасна тринітарна формула молитовної прослави Бога, на зразок: «Слава Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь».
Євангелист Іван подає наступний наказ Ісуса — впевнено просити у молитві необхідних ласк: «Дотепер ви не просили нічого в моє ім’я. Просіть — і одержите, щоб ваша радість була повною» (16:24). «Просити в ім’я Ісуса» — означає молитися, аби наше життя і прохання, в першу чергу, були у згоді з Божою волею, а Бог відповідає на наші молитви не задля наших заслуг, а задля спасительних заслуг Христа Спасителя.
У чому сила та могутність нашої молитви?
Сила нашої молитви у нашій співдії з Божою благодаттю та нашому особовому спілкуванню зі Святим Духом як з Богом. Апостол Павло так про це сказав: «Постійно моліться Духом усякою молитвою і благанням» (Еф. 6:18). У посланні апостола Юди також сказано: «моліться в Святім Дусі» (Юд 20).
Також християнська молитва характеризується «вірною настановою» (молитовною поставою людського духа), яка визначається згідно Святого Письма, як: шанобливе благоговіння перед Богом, відважність, наявність віри у Бога, вдячність, витривалість, покладання остаточної надії на Бога у наших справах, щирість/чесність, відкритість до Бога, упевненість що Бог вислухає нашу молитву.
Коли слід молитися? Чи існує певний припис щодо часу молитви?
Християни покликані молитися постійно, у будь-який час і при кожній нагоді на словах чи в своєму дусі (молитвою у розумі та серці) (пор. Лк. 18:1; Кол. 4:2; Еф 6:18). У своєму земному служінні Христос і Його апостоли мали звичай розпочинати і закінчувати кожен день ранішньою і вечірньою молитвою (пор. Мк. 1:35; Дії 3:1).
Які існують види християнської молитви?
У Святому Письмі знайдемо згадку про три основні різновиди християнської молитви, а саме: індивідуальну молитву на одинці з Богом, спільну молитву зібраних разом учнів Христових, заступницьку молитву за потреби інших людей (присутніх поряд чи відсутніх). А також згадується молитва-благання, молитва-прохання, молитва-подяки, молитва-прослави Бога (пор. 1 Тим. 2:1).
Ісус навчав своїх учнів про необхідність особистої молитви наодинці (пор. Мт. 6:6), яка поглиблює особове спілкування з Богом. Учні Христові показали приклад вагомості спільної молитви на християнських церковних зібраннях (пор. Дії 4:24; 12:5,12; Еф. 5:19,20). Апостол Павло ревно закликав учнів Христових до молитви такими словами: «наповняйтеся Духом, говорячи собі в псальмах, і співах, і духовних піснях, виспівуючи і співаючи в ваших серцях Господеві, дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в ім’я нашого Господа Ісуса Христа» (Еф. 5:19,20). Зі слів апостола Павла бачимо, що перші християни у контексті молитви вживали псальми Давида, співали побожних пісень, дбали про належний «молитовний настрій» свого духа. Також у житті апостола Павла бачимо яскравий приклад заступницької молитви один за одного Христових учнів (пор. Дії 20:36).
Які умови того, що Бог вислуховуватиме наші молитви?
Перша вимога до нас: слід просити те, що згідне з Божою волею (пор. 1 Ів 5:14). А про волю Божу дізнаємося таким чином: «Якщо перебуватимете в Мені і Мої слова в вас перебуватимуть, що тільки хочете, просіть, і буде вам» (Євангелист Іван 15:7).
Друга вимога до нас: слід просити з вірою у Бога (пор. Мт. 21:22). «Без віри неможливо догодити Богові» (Єв. 11:6).
Як Бог, згідно Святого Письма, відповідає на наші молитви?
«Так» — для добрих справ (Пс. 85)
«Ні» — для шкідливих справ (Яків 4:3)
«Почекай» — і подивись чи твоє бажання продиктоване справжньою мудрістю чи житейською гордістю (пожадливістю) (пор. Лк 11:8).
Які існують перешкоди для нашої молитви? Що в нас робить наші молитви «неефективними»?
Наші молитви стають «неефективними» (просимо і не отримуємо), згідно Святого Письма, оскільки в нашому житті присутні наступні перешкоди: не висповіданий гріх (без покаяння у ньому і бажання змінювати своє життя згідно з Божими заповідями), невірні мотиви для молитви («не на добро просите, а щоб розтратити на ваші пристрасті» Яків 4:3), брак віри що отримаємо (пор. Мк 11:24,25), наявність проблем у сімейних стосунках (невирішені образи та інші які руйнують мир у стосунках — пор. 1 Пт. 3:7), брак любові та милосердя у серці до ближніх (пор. Пр. 21:13).
Про які речі слід молитись в першу чергу християнам?
Християни, в першу чергу, у своїх молитвах просять про наступні речі: про Божий дар спасіння для себе і своїх ближніх; за розширення Божого Царства у світі; за дар мирного життя у державі; за церковну і світську владу (пор. 1 Тим. 2:1-3); за покликання (священичі, чернечі) та місіонерів по цілому світі, за «переслідуваних і гнаних за правду» Божу по цілому світі; за «хліб насущний», дар «Божої мудрості», за хворих і немічних людей. Те, що ми завершуємо наші молитви єврейським словом «Амінь», пригадує нам, що ми поручаємо наші молитви, потреби і себе самих Богові, й очікуємо відповіді, яка буде відповідати Божій волі.
Загалом, слід сказати що християнин, який не молиться взагалі, або час-до-часу звертається до молитви, не перебуває «у Христі» та «Божій волі», і не може сподіватися, що Бог стане для нього «місцем захисту» у сприятливий або скрутний час (пор. Пс. 91). Без молитви не можливо будувати нормальне християнське життя, і не можна сподіватися, що наша парафія стане справжньою спільнотою братів і сестер у Христі.

МОЛИТВА ЗА МИР
Отче наш, що є на небі, Боже, наш хранителю, зверни свої очі на Христа, Твого Сина! Споглянь на його рани, що їх відкрила Його любов до нас та Його послух Тобі! Ними хотів Він бути нашим посередником і заступником у кожній нашій біді. Ісусе, Спасителю наш! Проси за нас Свого й нашого небесного Отця! Проси за нашу Україну, Церкву й за всіх людей, гріхи яких Ти відкупив Своєю кров'ю! Володарю миру і спокою! Ти маєш ключі життя і смерті. Подай мир і вічний спокій душам вірних, які загинули у війні, знаним і незнаним, оплакуваним і забутим! Дай вічний мир, і спокій руїнам знищених міст і сіл, тим, що лягли на полі бою, що спочили на дні моря під його бурхливими хвилями. Хай Твоя пречиста кров зійде на їх терпіння, хай очистить їхні душі та учинить їх достойними Твого блаженного лиця. Ти, утішителю нещасних, що плакав з Мартою і Марією, що утішав їх з приводу смерті їхнього брата, дай мир, охорону та поміч тим бідним, що їх кинула воєнна хуртовина в біду та нещастя, вигнаним і біженцям поза Батьківщиною, полоненим і пораненим, що надіються на Тебе. Витри сльози згорьованим жінкам і матерям, сиротам і родинам. Витри закривавлені сльози, які падають на хліб, що його з тугою споживають без батька, сина та брата. Осуши сльози, які падають на хліб, що ним діляться діти, коли прийдуть до Твого престолу у скромненій церковці та проситимуть за тата, за старшого брата, що, може, десь вже загинули, може, поранені, а може, пропали без вісті! Наділи всіх своїми небесними дарами й небесною любов'ю, що дає поміч і полегшення, яку ти вмієш вливати у відкриті серця, котрі в голодних нещасних добачають своїх братів, а в тих братах Твій небесний образ! Подай і борцям, що своє юне життя приносять у жертву, боронячи Батьківщину, велику людяність, щоб не чинили іншим того, чого не бажали б, щоб інші чинили їм та їхньому народові (Мт. 7, 12). Господи, хай заволодіє над світом любов Твого Святого Духа, хай поверне між народи мир у згоді та справедливості! Нехай Твоє добре й ласкаве Серце вислухає наші прохання. Нехай учинять Тебе уласкавлять святі Служби Божі, які приносить Твоєму небесному Отцеві св. Церква, Твоя обручниця, через Тебе самого, вічного священика й вічну жертву. Говори до людських сердець! Ти словом потрясаєш і пом'якшуєш серця, прояснюєш розум, гамуєш пристрасті, лагодиш заздрість і ненависть. Скажи те слово, яке приборкує бурю, оздоровляє немічних, дає зір сліпим і життя мертвим. Мир між людьми, якого Ти так бажав би, тепер мертвий. Розбуди його божественний переможцю смерти! Через Тебе нехай наново вгамується земля і море! Вчини так, щоб розійшлися хмари на небі, що вдень і вночі сиплять смерть і нещастя на безпомічне людство! Хай справедливість злучиться з християнською любов'ю, хай щезне всяка неправда і знову запанує право, хай згасне незгода й ненависть між людьми! Хай наново оживе справжній, справедливий і тривалий мир, що побратав би всі народи під Твоєю сильною охороною. Амінь.

Молитва з Архиєреєм