Пошук по сайту

Буський деканат

Храм св. Миколая м. Буськ
У 2003 р. віднайдено документи храму Св. Миколая. Виготовлено документацію довершення побудови храму та дзвіниці, в якій в майбутньому буде розміщено катехитичний центр. З 2002 року стараннями о. Михайла Смачила розпочинає діяльність катехитичний центр “Святе Джерело” в якому відбуваються: щонедільні перегляди релігійних фільмів, зустрічі з дітьми, молоддю та дорослими, працює читальний зал духовної літератури. На парафії діє ансамбль духовної пісні “Вервичка”, який брав участь у єпархіальному конкурсі “Пісня серця” з піснею “Свята родина” автором якої є о. Михайло. Ансамбль нагороджений грамотою за розвиток національної культури у Надбужжі. Щонеділі в храмі св. Миколая проводяться зустрічі з молоддю та дорослими. 2001-2006 рр. о. Михайло провадив духовну опіку у військовій частині м. Буська.
У храмі встановлено іконостас та тетрапод, автором яких є настоятель церкви, а подвір`я церкви прикрасили садові вази виготовлені настоятелем власноруч, як приклад жертвенної праці для церкви.

Храм св. Юрія м. Буськ
У 1994 році за ініціативи п. Катерини Камінської та за сприяння головного спонсора п. Юрія Рудишина та п. Ольги Рудишин (Камінська), при допомозі парафіян у Буську збудований храм. Будівництво тривало 6 місяців.
7 квітня 2003 року отець Андрій Баглай був призначений адміністратором храму святого Юрія м. Буськ. У 2003 році розпочалося будівництво постаменту для фігурки Матері Божої.
14 жовтня 2003 року відбулося посвячення фігурки Матері Божої при Храмі Святого Юрія м. Буськ.
Громада Церкви Святого Юрія м. Буськ, за ініціативи о. Андрія, настоятеля Храму та підтримки парафіян і жителів міста Буськ, збудувала парафіяльний будинок.
В грудні 2005 року при храмі св. Юрія було створено дитячий хор, регент п. Іван Кащак.

Храм св. Миколая с. Новосілки та храм Собору Пресвятої Богородиці с. Лісок
Першу греко-католицьку літургію на парафії відслужив о. Ярослав Збитковський 4 грудня 1990 року. Душпастирями були о. Микола Потовський, о. Роман Бира, о. Іван Білута. У 1993 році в с. Новосілки відзначали 150-ліття з дня смерті о. Маркіяна Шашкевича і 100-ліття перевезення тлінних останків о. Маркіяна Шашкевича на Личаківський цвинтар (о. Маркіян останні роки свого життя 1842-1843 роки служив в Новосілках, тут помер і був похований).
У 1995 році на Покрови в с. Новосілки було освячено могилу і хрест воякам УПА. У 2003 році громада села Лісок святкувала 100-річчя храму Собору Пресвятої Богородиці. На парафії коштом церковних громад с. Новосілки і с. Лісок облаштували кабінет християнської етики.
Проводиться підготовка дітей до першої Сповіді і Св. Причастя, катехизація дітей і молоді в школі, святкування Року родини, Року Пресвятої Євхаристії, Року покликання до священства. При храмі є вівтарна і марійська дружини і дружина молодих юнаків.
Парафіяни були на прощах в с. Крехові, Страдчі, Уневі, Зарваниці, Глинянах.

Храм Собору Пресвятої Богородиці с. Задвір’я
Парафія с. Задвір’я в лоно УГКЦ була прийнята разом з парафіянами с. Полоничі і с. Богданівка наприкінці 1989 року. На парафії в той час служив о. Петро Гунчак, який разом з парафіянами перейшов в лоно УГКЦ. У 1990 роках в селі були відновлені і поставлені на свої місця всі Хрести. Біля Церкви на місці старої каплиці почалося будівництво нової каплиці і “Недільної школи”, які були завершені 1996 року. У 1992 р. в центрі села при допомозі парафіян встановили пам’ятник Т. Г. Шевченку. У 1995 році на Свято Покрова на горі в с. Новосілки, була освячена могила і Хрест воякам УПА для вшанування всіма навколишніми селами: Новосілки, Лісок, Убині, Задвір`я, Богданівка, Полоничі, Неслухів, Кудрявці. Кожного року тут зустрічаються громади для вшанування Героїв України. Село живе в християнському і національному дусі. На парафії діє чоловічий хор “Січових стрільців” і жіночий “Червона калина”. У 2008 році парафія відзначила 200-річчя Церкви. Освячений наріжний камінь на побудову нової Церкви Всіх Святих українського народу. У 2009 році на парафії відзначили 100-річчя Великого сина українського народу Степана Бандери. При Церкві діє дружина молодих юнаків “Соколи”, які чергують при плащаниці в українських строях. Створена вівтарна дружина, братство “Апостольської молитви”. Парафіяни були на прощах в Уневі, Зарваниці, Глинянах, з концертом їздили на святкування на г. Лисоня і г. Маківка.

Храм св. Пророка Іллі смт Красне
Повернення в лоно УГКЦ відбулось 1990 року. Душпастирями були о. Мирон Пальчинський, о. Степан Жукровський.
У церкві зберігаються Хрест із мощами Пратулинських мучеників і частичка Глинянського хреста. Також є ікона отця Піо з реліквіями та ікона отця Шарбеля з реліквією.
На парафії створений дитячий хор, вівтарна дружина, молодіжне дівоче братство, спільнота “Жива вервиця”. Парафія опікується хворими в місцевій лікарні. Молодь парафії брала участь у християнському форумі в Києві, а також їдуть на прощі до Зарваниці, Страдча, Унева.

Храм св. Арх. Михаїла с. Полоничі
Парафія приймала з нічними чуваннями чудотворну Зарваницьку ікону Божої Матері, мощі Св. Свщм. Йосафата.
У час Великого посту проводяться реколекції за участю ієромонаха Пантелеймона Саламахи, ЧСВВ з братами Крехівського монастиря; у Народному домі “Просвіта” організовано перегляд фільмів “Ісус”, “Страсті Христові”, служиться Хресна Дорога.
На парафії організовано Молитовний рух “Спільнота матерів у молитві”, вівтарну дружину. Проводиться катехизація дітей та молоді, приготування дітей до першої Св. Тайни Покаяння і Урочистого Св. Причастя, приготування молодих пар до Св. Тайни Подружжя.
Зі села Полоничі походить владика Михаїл Колтун і о. Зеновій Колтун. У цьому селі вони народилися і зростали та ходили до церкви св. Архистратига Михаїла.

Храм Положення ризи Пресвятої Богородиці с. Богданівка
У 1989 р. о. Петро Гунчак відновив греко-католицьку громаду. За роки його служіння було збудовано парафіяльний будинок, в якому відбувається катехизація дітей та молоді. У 2004 р. відбулося святкування 100-річчя церкви. З 2007 р. на парафії служить о. Володимир Залуцький.
У 2008-2009 роках за пожертви доброчинців відреставрували іконостас, кивот і запрестольну ікону Матері Божої Неустанної Помочі. За пожертви п. Надії Солтис і її доньки Лесі в селі встановлена фігура Матері Божої.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці с. Грабова
Церква за підпілля була закрита. З 1990 р. греко-католицьку громаду провадив о. Богдан Сухий. Зараз душпастирює в селі о. Ярослав Лозовий, за роки служіння якого оновлено храм. Проводяться катехизація та прощі. 21 вересня 2010 р. відбулося святкування Року християнського покликання в рамках Всеукраїнської благодійної акції “Оновлення душі – відродження України”.

Храм св. вмч. Димитрія с. Яблунівка
У селі є громада православних і громада УГКЦ. Спочатку душпастирем був о. Михайло Дроздовський, а зараз є о. Ярослав Лозовий. Наша громада мала документи на право власності церквою, але православні не допустили до храму нашу громаду. Тоді греко-католики спорудили каплицю, в якій здійснюють богослужіння. Священик відвідує школу і проводить духовні науки.

Храм Преображення Господнього с. Куткір
У 1991 році о. Михайло Чорний перейшов до УГКЦ разом з парафіянами. З 1993 року парафією, до якої входять села Куткір, Безброди, Кудрявці опікується о. Ігор Макар. На хуторі Марушка, прилеглому до с. Куткір, споруджується каплиця.
Керівником шкільних гуртків “Діти світла” та “Еммануїл” є їмость о. Ігоря. Вона допомагає катехизувати дітей та готувати до Урочистого Св. Причастя. Учні беруть участь в олімпіадах з християнської етики і
навіть ставали переможцями в районі і в єпархії. У літній період працює духовний гурток. Організовуються прощі до Унева та Зарваниці. У часі Великого посту відправляється Хресна дорога за участю монахів згромадження оо. Редемптористів, зокрема о. Василя Ліниці.

Храм св. Івана Хрестителя с. Безбруди
Храм побудований 1680 р. У 1987-1991 роках церкву було відреставровано. До 1946 р. у селі відправляв о. Іван Ділета, який, повернувшись із заслання, відправляв підпільно по хатах с. Безбруди до 1990 р. За радянської влади, коли церква була закрита, дяк Іван Кащак, колишній вояк УПА, маючи ключі від церкви, потайки збирав людей на молитву у храмі.
У 1990-1991 роках церква повертається в лоно УГКЦ. У 1991 р. дерев’яну церкву підносять і ставлять на бетонний фундамент. У цьому храмі служило багато священиків, а з 2008 р. душпастирює о. Ігор Макар. Проводиться катехизація, підготовка до св. Причастя, організовано хор. Відбуваються святкування присвячені Дню Матері, Року покликання та визначних релігійних празників, ведеться катехизація дітей та молоді. Діє братство “Апостольства молитви“.
У 2010 р. на подвір’ї храму встановлено фігуру Матері Божої.

Храм св. вмч. Димитрія c. Кудрявці
Церква діяла до 1957 р., потім радянська влада храм закрила. У підпіллі по хатах відправляв о. Володимир Лончина з Кізлова. 9 липня 1989 р. стараннями о. Михайла Макара храм відкрили як греко-католицьку святиню.
У 1937 р. планували збудувати нову церкву, оскільки старий храм є дерев’яний, і заклали фундамент з благословення о. Івана Татомира. Однак, з приходом радянської влади із будівельних матеріалів, які були приготовані для нової церкви в селі збудували клуб. З 2008 року служить о. Володимир Бойко.
На парафії організовуються святкові дійства: “Мій край – моя церква”, “Уклін і шана матерям”, “Шануймо Великдень”, “Шануймо Зелені Свята”. У час Великого посту відбуваються представлення “Хресної дороги”.

Храм св. Арх. Михаїла с. Кізлів
10 грудня 1989 року парафія Св. Арх. Михаїла повернулася в лоно Української Греко-Католицької Церкви. Урочисту Божествену Літургію в церкві відправив о. Василь Вороновський. Після відправи відбувся водосвятний молебень з посвяченням відновленого хреста і окропленням храму і вірних.
Подією для парафіян стало паломництво святими місцями Києва, а 1991 року в Ченстохову на з’їзд католицької молоді і незабутню зустріч із Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ.
Молодь с. Журатин і с. Кізлів була на з’їзді католицької молоді в парку Знесіння у Львові. Щорічно їздять на прощі до Крехова, Гошева, унева, Ченстохови. На пожертви парохіян відбувся зовнішній ремонт храму і дзвіниці.
У 1994 році відновив свою діяльність жіночий монастир сестер чину Св. Свящм. Йосафата. Над духовним вихованням дітей та молоді трудиться сестра чину сс. Св. Свящм. Йосафата Віра Мельник та усі сестри монастиря. Створено братство “Апостольства молитви”.
15. 06. 2003 року відбулося посвячення відновленої фігури Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, яку завдяки старанням с. Соломії Андрейко перенесено з м. Буська до монастиря в с. Кізлів. Посвячення очолив о. Петро Герилюк-Купчинський з о. Робертом, парохом Римо-католицької громади м. Буська, іншими греко-католицькими священиками.
У  2004 році був зроблений зовнішній ремонт храму і дзвіниці. Відновлений храм освятив о. Василь Вороновський. У відновленні храму багато зусидь доклали художник Петро Бербека, золотар Микола Угрин.
У 2005 р. о. Василь Вороновський у співслужінні з о. Миколою Потовським освятили відновлену капличку на честь Пречистої Діви Марії. У 2009 році в церковних громадах Думниці і Кулова відбулось ювілейне святкування з нагоди 200-річчя фігури Божої Матері.

Храм Введення в Храм Пресвятої Богородиці с. Сторонибаби і храм Успення Пресвятої Богородиці с. Журатин
Отець Олег Макар після висвячення Кардиналом Мирославом Іваном Любачівським на священика, 7 квітня 1993 року був направлений на служіння на парафію Введення в Храм Пресвятої Богородиці с. Сторонибаби.
З 2003 року надає духовну опіку дорученій парафії с. Журатин.
З благословення владики Михаїла Колтуна, єпископа Сокальсько-Жовківського на парафії засновано братство “Матері Божої Неустанної помочі”. Для заохочення парафіян до спільної молитви, відбувалось перенесення фігури Матері Божої “Містичної Троянди” по домівках. Неодноразово проводилися олімпіади з катехизму, конкурси малюнків на релігійну тематику. Парафіяни були учасниками та переможцями пісенного конкурсу “Пісня серця”. Організовувались прощі до Зарваниці, Унева, Страдча, Крехова.

Храм св. Миколая с. Андріївка
З 2002 року на парафії служить  о. Іван Мигаль. Проводиться катехизація дітей, підготовка до Першої Сповіді і урочистого Св. Причастя. Проводяться науки для молодих, які мають намір вступити в Тайну Подружжя. У час Великого Посту священик відвідує немічних і хворих і уділяє їм Св. Тайни.
У недільних і святочних проповідях священик заохочує молодь до богопосвяченого життя. У Великий Піст проводяться Хресні Дороги, де також наголошується на покликанні до богопосвяченого життя. Запроваджена спільна молитва на “Вервиці”.
У свято Пресвятої Євхаристії, для більшої урочистості дітям організовують святочний концерт.

Храм Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього с. Новий Милятин
З 2004 р. в селі душпастирює о. Михайло Созанський. Православна громада молиться в колишньому костелі, а греко-католики переобладнали колишній залізний магазин у тимчасову каплицю. У селі був образ Розп’яття Христа, який вивезли у Польщу. Є наміри повернути цей образ до святині, де він прославився чудами. На свято Воздвиження Чесного Хреста відбуваються урочистості, пов’язані із чудотворним образом. Часто у це свято відвідував село о. Василь Вороновський.

Храм Пресвятого Серця Ісусового с. Волиця-Деревлянська та храм Пресвятої Трійці с. Соколя
У селах Волиця-Деревлянська та Соколя відродження Української Греко-Католицької Церкви почалося у 1994 р. Проводилися богослужіння та молебні в будинках парафіян, оскільки на той час церковні споруди були в користуванні Української Православної Церкви Київського патріархату.
Парафіяни вищезгаданих сіл намагалися зареєструвати греко-католицькі громади, але мали спротив від православних громад. Людей не допускали до церкви, були навіть люди, які намагалися не пускати машину священика під церкву. В селі Соколя священик виходив з машини і разом з парафіянами йшов під церкву кажучи: “Я йду з Хрестом, тому не потрібно боятися!”
А “Хто стукає, тому відчиняють...” і нам після довгих випробувань відчинились двері до церкви Пресвятої Трійці с. Соколі, де після рішення суду і підписання договору почались почергові відправи.
У с. Волиця був складніший етап, тому що рішення суду було не на користь УГКЦ, але це, мабуть, на краще, бо дуже швидкими темпами громада зібрала кошти і відреставровала римо-католицький костел (за часів радянської влади там був склад), в якому ведуть богослужіння: о. Петро Палюх, о. Василь Мирка, о. Андрій Баглай , о. Ігор Богачевський. На парафіях ведеться катехизація для дітей, створене братство “Апостольства молитви”, нічні чування, служиться “Свята Година” та Суплікація, обхід села з читанням Святої Євангелії. Спільними зусиллями з усіма дітьми (православними в тому числі) був організований вертеп, який усі жителі двох сіл приймали до своїх домівок. На Великдень довкола церкви діти бавляться гаївки.

Храм Стрітення Господнього с. Старий Милятин
21 лютого 1991 року о. Миколі Потовському була дана грамота Митрополитом Володимиром Стернюком, де вказувалось, що йому поручається духовна опіка вірних с. Старий Милятин. До цього служив о. Ярослав Збитковський.
У 2003 році Церква Стрітення Господнього с. Старий Милятин відзначила 100-річний ювілей свого існування.
15. 12. 1993 року після довгої перерви відвідування і служіння Преосвященних Владик, до Церкви на храмове свято був запрошений ректор Духовної семінарії Св. Духа смт Рудно, Преосвященний Владика Юліан Вороновський, який відслужив Архиєрейську Св. Літургію у співслужінні восьми священиків і двох отців дияконів Теодора і Миколи.
У 1996 році на парафії торжественно зустрічали Зарваницьку Чудотворну ікону Божої Матері.
Щороку під час літніх канікул відбувається катехизація дітей, молоді і приготування до Першої Сповіді і Урочистого Святого Причастя. Священик протягом цілого року відвідує хворих. Якщо виникає потреба, то проводиться збір коштів на операції, лікування дітей, старших парафіян.
На парафії ведуться ремонтні роботи у храмі.

Храм Покрови Пресвятої Богородиці с. Ріпнів
Село розділене на дві громади. У 1991 р. греко-католицьку спільноту провадив о. Богдан Юрків. У 2001 р. прийшов на парафію о. Михайло Созанський. Стараннями вірних було побудовано каплицю, плебанію, а зараз споруджується храм.
Проводиться катехизація дітей та молоді, приготування до св. Причастя. Діє братство “Апостольства молитви”. Відбуваються прощі до відпустових місць.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці с. Купче
Парафія УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці с. Купче зареєстрована 13 грудня 1991 року, стараннями о. Богдана Корпало.
У 1914 році згоріла дерев`яна церква. У 1957 році побудували нову, яка також згоріла, а терпелива громада в цьому ж році звела ще одну нову церкву, без особливих архітектурних форм, бо тодішня влада не дозволяла будувати церков. У тому часі вона діяла як православна і як дочірня, а в с. Ракобовтах – матірна. Священиками були о. Андріян Піджарко, о. Богдан Корпало. У 1960 р. церкву закрили і люди ходили до церкви в с. Ракобовти, а також часто приходили під свою церкву, де молилися, співали пісень, самі відправляли молебні, хоронили померлих. Після відкриття храм було відновлено. Духовний наставник парафії о. Богдан Юрків. При церкві створений хор, яким керує дяк Мар`ян Чучман. На парафії відновлено пам’ятник знесення панщини, побудовано капличку Божої Матері. Ведуться роботи над спорудженням нового храму.
29 травня 1997 року парафіяни молилися до чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері. У липні 1997 року місії проводила монахиня чину св. Вікентія Софія Клімовська, автор книжки “Що ти знаєш про свідків Єгови?”
Кожного року в школі проводиться катехизація учнів. Цьому охоче сприяють вчителі. Також проводиться катехизація молоді, яка вступає в Подружжя. На початку навчального року відбувається сповідь дітей і відправляється Св. Літургія, під час якої діти приступають до Св. Причастя, а також подається для них наука.
На парафії відбуваються прощі до Зарваниці, Крехова, Унева, Гошева, Страдча, Глинян, до мощів бл. муч. Миколая Чарнецького, до Туринської плащаниці в Соборі Св. Юрія у Львові.
У часі Великодніх Свят біля церкви діти бавляться гаївки.

Храм Успення Пресвятої Богородиці с. Ракобовти
Парафія УГКЦ Успення Пресвятої Богородиці с. Ракобовти зареєстрована 13 грудня 1991 року, стараннями о. Богдана Корпало, який разом із парафією повернувся в лоно Греко-католицької церкви. Здійснено перехід з церковно-словянської мови на українську і всі богослужіння відправляються українською мовою. Відновлено пам’ятник, поставлений в честь знесення панщини. Відновлено хрест, поставлений з нагоди 1000-ліття хрещення України. Поставлений пам’ятник на могилі стигматика Степана Навроцького. Стигматик Степан Навроцький народився 1922 року в селі Залуква на Івано-Франківщині, але часто бував у с. Ракобовтах, гостював у місцевого священика о. Андріяна Піджарка, де, за свідченням очевидців, у нього проявлялися стигми і тут він заповідав себе поховати. Після загибелі (знайшли вбитим біля села Нова Лопдина Кам’янка-Бузького району) парафіяни привезли тіло Степана Навроцького до с. Ракобовтів, де на самий Великдень похоронено його коло церкви. Село Ракобовти стало одним із духовних місць, до якого їдуть прочани.
28 травня 1997 року на парафії перебувала чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері. Місї проводять о. Василь Зінько ЧСВВ, сестра чину Св. Вікентія Софія Клімовська, автор книжки: “Що ти знаєш про свідків Єгови?” Відбуваються прощі до Зарваниці, Крехова, Унева, Гошева, Глинян, до мощів бл. муч. Миколая Чарнецького, до Туринської плащаниці в Соборі Юра у Львові.
31 травня 2009 року прочани із Івано-Франківська подарували для храму копію чудотворної ікони Божої Матері із Погоні. Щороку, починаючи Св. Літургією, на парафії святкується День Незалежності і День Матері. В часі Великодніх свят організовано проводяться гаївки.
Перед початком навчального року відбувається сповідь дітей, відправляється Служба Божа, а перший дзвінок розпочинається з благословення священика. Щороку під час навчання в школі проводиться катехизація дітей, молоді.

Офіційний медіаресурс
Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ
©2009–2023

Правлячий Єпископ: Кир Михаїл (Колтун)
Єпископ-помічник: Кир Петро (Лоза)

Контакти:
Адреса: 80300, м. Жовква, вул. Львівська, 7а
Телефон: 61-336