build professional website
build professional website
build professional website

Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

Крок на зустріч

Втішаючись віднайденою свободою Українська Греко-Католицька Церква радо вітає законодавчу ініціативу Верховної Ради України щодо надання християнам західного обряду святкового дня для святкування Різдва 25 грудня за Новим Стилем. Законом пошановано права всіх християнських Церков та інших християнських згромаджень.

Належимо до духовного простору, в якому зустрічаємо Новий Рік два рази в рік, як рівно ж всі християнські свята за двома стилями: Нового і Старого календаря. Відомо, що християнський світ прийняв календар, що його установив цезар Юлій за 47 років перед народженням Христа. Згідно з ним, рік має 365 днів і 25 хвилин і за ним встановлювалося: 3 роки по 365 днів, а четвертий високосний, «переступний» - становив 366 днів. Однак, згодом виявилося, що рік Юліанський має ще на 11 хвилин менше ніж 365 днів і 25 хвилин. Різниця на протязі кожних 128 років творила ще один додатковий день. Тепер таких днів, що позаду - 13.

Святіший Отець Папа Римський Григорій XIII, що очолив раду астрономів у 1582 році справив помилку врахування часу та усунув зайвих 10 днів і встановив, що кожний рік, що ділиться на 4 є переступним, тобто «високосним», цебто той що має 366 днів.

Цей стиль прийнято всіма країнами Європи, Америки. Його прийняли і ті, що мали упередження щодо встановлення його Папою Римським, як протестантська Англія, пізніше Японія, Туреччина, Росія, Греція. Провадились перемовини, щоб від 2001 року всі християни святкували за одним стилем.

Україна прийняла нове літочислення у 1918 році. З 1920 року більшість православних Церков, за винятком Російської, Болгарської, Сербської, Грузинської, Єрусалимської Церков користуються варіантом Новоюліанського календаря, зберігаючи Пасхалію, а всі нерухомі свята святкують за Григорянським стилем. Юліанський стиль підтримує Російська Православна Церква, мотивуючи тим, що до нього прив’язана Пасхалія, апостольський піст «Петра і Павла», і деякі дні святих, а також постанови Нікейського собору 325 року та основно задля підтримання ідеї третього Риму.

В 2100 рік за Григорянським стилем буде звичайним. Однак, за Юліанським стилем – «високосним». Різдво за Юліанським стилем зміститься із святкування з 7 січня на 8 січня. Тому існує ще одна нагода християнам для порозуміння.

Блаженніший Святослав говорить: «Точна дата народження Христа невідома. Ранні християни встановили 25 грудня, коли римляни святкували день народження сонця (збільшення світлового часу), вказуючи, що Світлом, Сонцем світу є для християн Ісус» (календар «Світло»). Блаженніший наголошує, що ми повинні йти до того, щоб святкувати Різдво, інші свята нерухомі за точнішим Григоріянським стилем, як це роблять католики і більшість православних Церков. Однак, це питання має підніматися не тільки ієрархією, але й мирянами, щоб всякі зміни не спровокували поділів і розділів, а основне, щоб ця ідея мала екуменічний характер, щоб перехід здійснити разом з православними братами задля єдності єдиної Помісної Київської Церкви.

«Після доброї і здорової підготовки повинні святкувати разом та щоб не трактувати цієї проблеми в політичний спосіб. Календар, дата святкування немає найменшої важливості. Важливо, як ми це будемо сприймати» (Главком, Блаженніший Любомир).

Минає тисячоліття, а історія християнства позначена все ще поділами та кожне покоління християн зобов’язане до зусиль подолання цих поділів. Жодне наше зусилля не буде надаремним, виявляючи солідарність у цей день у святкуванні з цілим християнським світом, ідучи назустріч часу. Наша присутність у своїх храмах 25 грудня на Літургії чи на молебні до Христа-Дитяти, а також інші ініціативи, дасть надію на подолання розбіжності, які не мусять тривати аж до другого приходу Сина Божого. Чи зрівняємо колись наші календарі?   

о. митрат Михайло Грицишин

фото взято з ar.volyn.ua  

Молитва з Архиєреєм