В день Незалежності України Владика Михаїл Колтун очолив моління за добру долю Українського народу в Катедральному храмі св. ап. Петра і Павла в м. Сокаль

24 серпня 2017 р. Б. в День Незалежності України Владика Михаїл Колтун, у співслужінні собору священиків, дияконів та архиєрейської прислуги очолив Божественну Літургію в Катедральному храмі св. ап. Петра і Павла в Сокалі. Опісля служили панахиду за загиблими захисниками Батьківщини. Серед вірних були присутні ветерани, громадські організації та голова Сокальської районної державної адміністрації Токай Роман Нестерович та міський голова, Кондратюк Вадим Іванович та інші владні структури.  

СВІТЛИНИ

У своєму слові Преосвященний Владика Михаїл наголосив на необхідності прагнення до єдності, яке ми повинні будувати на фундаменті взаємної та братньої любові. 

В сьогоднішній день ми пробуджуємо нашу любов до Бога, задля нашої України, заради нашого життя, задля нашої долі, щоби ми в житті могли чимось тішитися.

Зазвичай ми усердно молимося за те, що нам дороге: про своє здоров’я, про родину, про мир і спокій. В багатьох серцях є Україна за яку ми молимося і яку любимо. Може трохи часто нарікаємо на Україну, як нарікаємо на будь що інше, однак від того наше життя не покращується.

Запишімо в своєму серці заповіт, який нам залишив слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький, коли написав молитву за свою батьківщину, за нашу Україну. Він написав молитву за наш народ. Ця молитва лягає в основу нашого християнського життя. Він сам молиться за себе і просить: «Господи, дай мені зберігати твої заповіді. Дай мені любити мій народ та мою Церкву. Дай мені любити мого ближнього, як самого себе». Таким було його життя. Глибоко в своїй душі він переживає за долю кожного, за ввесь народ з усіма його проблемами. Це є наш батько, це є наш пастир, який дає приклад, як будувати державу, «як будувати рідну хату», як заводити мир в наших домівках та вміти його берегти. Це наша спадщина, наша доля.

В нього не було ні одного слова нарікання, але тільки щира молитва до Бога: Навчи… Поможи… Подай… Збережи… І так в усіх цих лихоліттях він витримав в любові до своєї Церкви та свого народу, і тою Церквою сьогодні є ми, котрі успадкували не тільки цю молитву, але також отримали у спадщину і життя в цьому народі. Ми є лицем того народу, за який і до сих пір молиться слуга Божий, Митрополит Андрей Шептицький.

За наш народ терпіло багато мучеників: Йосиф Сліпий, який сьогодні признаний державою як той, хто терпів за Україну та за Церкву. Він терпів з Богом. Бог допомагав йому перенести ці терпіння, тому що він, подібно до Сина Божого, добровільно взяв їх на себе, хоч і легко міг відмовитись від них.  Він терпів за Церкву та з вірою чекав її відновлення. І дочекався і вийшов на волю.

Йосиф Сліпий свідчив перед всім світом про Церкву, яка змагається за свій народ, за свою державу, за свою свободу та незалежність. Він був патріотом, який свідомо терпів за Україну, за її віру в майбутнє.

Митрополит Андрей говорить про Церкву, яка буде знищена. Однак вона відродиться і буде ще гарнішою ніж була. І ось грядуть часи. Чуваймо, щоб ми не спроневірилися, щоб мали віру в Бога та в Його благословення, яке ми закликаємо: «Боже, Україну збережи». Тоді Господь на наші слова подасть своє благословення, щоб у всіх наших змаганнях, труднощах та випробуваннях, ми могли зберегти цей заповіт наших пастирів, які нам його заповідали  та передали.

Коли Ти Боже є з нами, а ми віримо в це, то ми можемо покладатися на Тебе, на Твою силу, не на нашу, а на Твою Боже силу. Збережи нас. Просвіти своєю правдою наш розум, аби ми зрозуміли, що не ми своїми силами, немочами та гріхами можемо будувати життя, але тільки з Твого благословення Господи. Це є той ключ нашої віри, ключ до Бога. Ми робимо від себе те, що є в наших силах, а Ти нам Боже допоможи. Зроби, щоб наше життя складалося з Твого благословення та з наших старань, з наших жертв та з нашого витривання, щоб ми могли дочекатися того часу, коли зможемо жити в мирі та любити один одного. Щоб ми могли один одному довірити себе, довірити Україну. Звичайно що це не є легко, однак це є під силу не нам, а Богові,  і предметом нашої молитви є те, що ми молимося за Україну, яку сьогодні складаємо в молитвах на престолі і закликаємо Божого Благословення: «Боже, Україну збережи, відверни силу ворожу. Наверни грішників. З Твого милосердя встанови мир на нашій землі».

Ми сьогодні тут зібралися  в цей величний день проголошення незалежності нашої України, щоб занести свої молитви: «Боже, Україну Збережи. Боже, подай нам світла, щоб ми ходили правдивими дорогами. За словами молитви Митрополита Андрея, дай нам любитися  тією братньою любов’ю та єднатися у мирі і згоді, щоби в такій гармонії нашого життя Україна бачила своє майбутнє.

Син Божий поручив нас Пресвятій Богородиці, щоб вона була нашою неустанною поміччю, щоб ми могли їй довіритися, щоб вона опікувалася нами. Тому з довір’ям  прибігаймо до неї зі словами молитви, прохаючи її заступництва перед ворогами, щоб наша Ненька Україна якнайшвидше піднялася з колін і прославляла за це Всемогутність Божу.

Вітаю Вас усіх сьогодні з тим святковим Днем Незалежності України та її свободи, яку ми ще дальше продовжуємо виборювати.

Боже, поможи нам, щоби нинішній день став святом на нашій долі. (Зі слова Преосвященного Владики Михаїла Колтуна). 

о. Роман Гонтарик прес-секретар