Різдвяне послання до вірних, монахів і монахинь, священиків, семінаристів та всіх людей доброї волі Сокальсько-Жовківської єпархії на 2013 рік Божий

Символ є у нас великий,
Стелити сіно на Різдво.
І сніп поставити у хаті,
Щоб було ситно і тепло.

Христос Рождається!                            Славіте Його!

Свята Євангелія говорить, що коли Діва Марія і Йосиф йшли на перепис населення, який мусіли здійснити, прийшов час родити і не було ніде місця (пор. Лк. 2, 4-11). З цієї нагоди у нас, в Україні, склалися гарні обряди, традиції і звичаї, які підкреслюють наше ставлення до Різдва, до Пресвятої Родини, до тамтешніх і сьогочасних людей.

В першій мірі Різдву передує піст, який символізує наше приготування до народження Христа. Піст, молитва, покаяння виражають наше очікування обіцяного Месію. Настільки грішний світ і ми в ньому і, що таке життя не угодне Богу, Бог чекає сповнення часу. Ми до цього часу приготовляємось, щоб у щирому успосібленні  зустріти Різдво. В часі приготування до Різдва в церкві правляться богослужіння, які відкривають нам зміст Різдва і люди стараються прийти до церкви, щоб духовно приготовитися до свят. Беруть просфору з церкви, приносять додому, щоб на Свят Вечір поділитися в родині цим благословенним хлібом, що символізує нам Христа.

Приготовляючись до Різдва є звичай ставити ялинку і прибрати її корисними дарами (яблучками, горішками, цукерками і інше), щоб дітям було цікаво оглядати, а потім споживати. Це те ж говорить про щедрість дарів, якими ми хочемо зустріти прихід Божого Сина, щоб Він в особі членів родини і гостей і свого благословення завітав до хати. Все це ми робимо для Різдва, а не для себе, і все це разом святкуємо.

На Свят Вечір застелюємо дідуха під ялинку, під стіл, під вертеп для того, щоб заявитися Богові і Пресвятій Родині, що ми хочемо прийняти Дитя і встелити Йому  своїм теплом у хаті. Це дуже промовистий звичай, бо і Діва Марія, ідучи як звичайна жінка і просячись до хати, не була сприйнята, аж серед поля в закинутій стаєнці повила сина.

Для того ми робимо на Різдво гостинною нашу хату, щоб прийняти до себе свого ближнього, подорожнього, хворого, бідного, спраглого жебрака, а також бути гостинним до всіх потребуючих, щоб їх доля не спіткала як Христа і вони не були відкинуті нами. «Я був подорожнім, і ви Мене прийняли …» (пор. Мт. 25, 31–46).

Є звичай в хаті на Різдво ставити солом’яний сніп з врожаю, щоб виразити вдячність Богові за нього, яким ми маємо можливість живитись та бути гостинним для усіх наших ближніх і далеких. От для прикладу, Святіший Отець Папа Римський робить збірку з церков на Святу землю, щоб підтримувати місце, де народився і жив Христос. Наша Церква, пригадуємо, робить збірку «Колядуймо на Собор». Парафії теж роблять збірки для вдів і сиріт, в’язнів, військовослужбовців, хворих або на інші християнські цілі.

Свята Вечеря супроводжується багатьма пісними стравами: пісними стравами, з огляду на піст, а багатьма стравами, з огляду, на щедрість Божу, яка створює достаток для родини, і щоб могти також зробити приємність для гостей і поділитись з потребуючими.

Є звичай впускати до хати колядників, які своїм різдвяним налаштуванням звіщають Добру Новину про народженого Христа. Хоча ми вже цю вістку прийняли, однак, даємо можливість прийняти колядників, які перейняті радістю новонародженого Христа, голосять повсюдно Добру Новину. Це не тільки гарне дійство на зовні, а глибокий зміст євангельської події, якою ми збагачуємося як християни і створюємо нашу християнську культуру.

В кожному різдвяному символі, який є гарний назовні, є вміщена Божа таємниця, яку нам слід відкрити, замислитись, перейнятись і прийняти. Це нас усіх успосіблює в такий багатогранний спосіб збагатитись приходом Христа- Бога в наше життя.

Бажаючи поділитись і збагатитись з вами різдвяною радістю, вживаймо цих прекрасних символів, які вчать нас жити з Христом і нашими ближніми. Щоб цих символів ми вживали не тільки для зовнішньої окраси, але також для внутрішньої, яка по-християнськи промовляє в житті – сприймати ближнього так, як би ми хотіли сприймати Христа і Його Пресвяту Родину. Ми маємо бути добрими християнами в слові, ділі, думках, бажаннях. Тільки тоді повірять інші в нашу радість. Бо тільки доброта в любові, яку ми бачимо в Христі і стаємо йому подібними, має успіх.

Бажаю всім Божого розуміння ближнього, хто живе в цьому світі і поруч з вами. А Пресвята Богородиця вам допоможе щораз більше почуватися щасливими християнами, навіть серед труднощів і жертв, які нам належить пережити. Рівно ж, як і Вона, переживши труднощі і жертви, з радістю спішить нам на поміч, щоб ми раділи з Нею як в Різдві, так в цілому нашому житті.

    Хай Ваш дідух Дитя зігріє,
    Достатньо буде у Вас куті.
    І доброта хай колядує
    Божому Синові в Різдві.

Христос Рождається!                            Славіте Його!

† Михаїл Колтун
єпископ Сокальсько-Жовківський

Дано: м. Жовква, Єпархіальне Управління       
Сокальсько-Жовківської єпархії,
День прпмч.Стефана Нового, 11 грудня 2012 р. Б.