Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

В межах Сокальсько-Жовківської єпархії відбудеться тиждень духовності, присвячений Року Божого Слова

З 12 по 19 березня 2018 року у навчальних закладах в межах Сокальсько-Жовківської єпархії буде проведено Тиждень духовності присвячений Року Божого Слова в Україні – 2018 згідно з рішенням Всеукраїнської Ради Церков.

На відзначення 85-ліття від Дня народження

«Одне, в чому ми абсолютно є одні і однакові: це є читання Святого Письма, Біблії, Божого Слова. Це надзвичайно важливий момент, те, що нас вже сьогодні дуже-дуже виразно об’єднує – це є Святе письмо – Біблія». (Л. Гузар)

«…Святе письмо – це є Боже слово. Бог говорить до нас. А з того Божого слова ми можемо дуже багато чого навчитись. Я думаю, це надзвичайно важливе, щоб ми чи спільно, чи поодиноко, особисто вглиблювалися в те, що нам каже Господь Бог». (Л. Гузар)

«Святе письмо – Біблія, яка дає нам основну інформацію про найважливіші правди нашого існування, вона також дає нам силу». (Л. Гузар)

У програмі передбачені наступні заходи:

- щоденна спільна молитва за участю священнослужителів різних конфесій;

- духовне слово священика згідно молитовних намірень (подані нижче) та Біблійних читань;

- Хресна дорога для дітей та молоді (видання Сокальсько-Жовківської єпархії);

- спільне читання Святого Письма з поясненням;

- тематичні лекції, виховні години про значення Святого Письма як фундаментальної книги християнської віри, її роль у житті кожного християнина;

- оформлення приміщень навчальних закладів з використанням цитат Святого Письма;

- зустрічі священиків з педагогічними колективами;

- реколекційні науки для вчителів і вихователів, конференції.

- Також школярам та педагогам рекомендується відвідати парафіяльні храми та приступити до Сповіді і Святого Причастя з метою приготування до світлого празника Воскресіння Христового.

Вступні молитви

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. (тричі)

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

МолитваМитрополитаАндрея Шептицького про Божу Мудрість 

Предвічний Боже, зішли на нас з високого неба Твою святу мудрість, просвіти нею наші уми. Нехай Божа Мудрість поведе нас дорогою Правди, нехай стереже нас від ложі й обману.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. (тричі)

1 день

Святе Письмо – слово Боже

Намірення: за успішне навчання у школі, а також за вчителів та вихователів, які жертвують свій час і зусилля для виховання наших дітей та молоді.

Євангеліє від Луки (Лк. 2, 41-52):

 

«Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що його слухали, дивувались його розумові й відповідям. Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.” Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?” Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм. І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей».

 

Святе Письмо – це зібрання книг, написаних під натхненням Святого Духа святими людьми, які ХристоваЦерква отримала і береже як слово Боже. Святе Письмо ми ще називаємо Біблією, що у перекладі з грецької мови означає книги. Господь передбачив, щоб його слово було записане на письмі, щоб люди могли зберегти його непорушним та незмінним і протягом віків передавати його з покоління в покоління. Святе Письмо – це слово Боже, яке Господь промовляє до кожної людини, тому воно актуальне в кожний час і в кожному місці.

 

У Святому Письмі Господь об’являє себе, промовляє до нас, для того щоб ми Його пізнали. Господь об’являє себе як наш Творець і Творець світу, як добрий, люблячий Батько і Спаситель людства. Святе Письмо – це об’явлення Божої любові, звістка про те, що Господь створив нас для вічного щастя з Ним і полюбив нас до такої міри, що послав Свого Сина, щоб нас спасти. Через це, Церква завжди шанувала Святе Письмо, черпала з нього мудрість, навчаючи, що через Святе Письмо Господь вступає у розмову з нами.

 

Церква вчить, що автором Святого Письма є сам Бог. Господь надихнув окремих святих людей – пророків, євангелистів, апостолів, щоб через них передати своє слово людською мовою. Однак вони не є авторами книг Біблії. Господь використав їхні здібності і сили, щоб вони записали те, що Він хотів зафіксувати у Святому Письмі заради нашого спасіння.

 

Для того, щоб правильно зрозуміти Святе Письмо, треба бути уважним до того, що автори книг насправді мали намір ствердити і що Бог хотів нам сказати їхніми словами. Щоб правильно зрозуміти зміст біблійних книг потрібно враховувати умови часу і культури, в яких вони були написані, літературні жанри того часу, способи думання і мовлення. Очевидно, що нам важко самим враховувати ці моменти під час читання Біблії, для цього замало зусиль нашого розуму, тому необхідно завжди слухати те, що навчає Церква, якій Господь дав владу правильно пояснювати те, що говорить Святе Письмо. Критерієм розуміння слова Божого є читання і тлумачення Святого Письма Церквою. «Святе Письмо треба читати і пояснювати з допомогою Того самого Духа, під впливом Якого воно було написане». Для розуміння Святого Письма треба поєднувати його читання зі слуханням слова Божого під час проповіді та на катехизації. Як розповідається в Діяннях апостолів, вельможа ефіопської цариці читав пророцтво Ісаї про Христа, але не розумів його, аж поки апостол Филип йому не розтлумачив. Завдяки поясненню апостола вельможа увірував в Ісуса Христа й охрестився (див. Ді. 8, 26-39).

 

Одного дня, біля будинку у бразильському місті Кампінас затрималась автівка. До веселої компанії, що їхала на відпочинок, долучилася ще одна дівчина. Її мати дуже хвилювалась, та, тримаючи дочку за руку, сказала з любов’ю: «Доню, їдь з Богом!» Однак донька зухвало відповіла: «Мамо, поглянь, тут повно людей! Для Бога тут просто не вистачить місця. Можемо запропонувати Йому лише багажник!»

 

За кілька годин автомобіль потрапив в аварію, усі пасажири загинули. Попри те, що він був вщент зруйнований, багажник залишився цілим. До того ж, коли поліцейські його відкрили, побачили лоток яєць. Не розбилося жодне!

 

Відео:

 

Знаки часу. Випуск 79 "Завіт"

 

https://www.youtube.com/watch?v=xXNHePjQD8s

 

 

 

Промовляє учень:

 

Вседобрий Господи Боже, зішли на мене Святого Твого Духа, щоби просвітив мій розум та дарував мені розуміння таїнств віри, об’явленої Ісусом Христом та проповідуваної Святою Церквою. Дай мені розуміння науки, яку вивчаю та зміцни мої духовні сили, щоб все, чого я навчуся, було для більшої Твоєї слави, на потіху моїм батькам та для добра моєї Батьківщини України.

 

Пригорни мене до себе, Боже, як ти пригортав малих дітей, кажучи "Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне" (Мт. 19:13). Не залишай мене, особливо коли мені буде важко вчитися.

 

Промовляє учениця:

 

Відкрий мої очі, щоб вони бачили все, що Ти сотворив і відкрий мої уста, щоб могли завжди дякувати Тобі за всі дари, якими Ти мене обдарував. Дякую Тобі за дар життя, за дар моїх батьків і за ласку, що маю можливість вчитися. Допоможи мені максимально скористатися цією можливістю.

 

Нехай мої уста стануть Твоїм інструментом, щоби вони вимовляли лише добрі речі і були замкнені на погані слова, на слова осуду, обмови, образи та різні слова проти Тебе і проти ближніх моїх.

 

Відкрий мої вуха, щоби вони завжди чули Твоє слово, добрі речі, повчання, напоумлення і були замкнені на погані слова.

 

Прошу Тебе, опікуйся моїми вчителями, викладачами та наставниками, щоби вони змогли за прикладом Ісуса Христа, Доброго Вчителя, сповнити свою місію навчати.

 

Дай мені, Господи Боже, добру пам’ять, щоби я міг добре вчитися та запам’ятовувати все необхідне для життя з Тобою, у святій Церкві, під покровом Пресвятої Богородиці, моєї Вчительки тепер і у вічності. Амінь.

 

2 день

 

Єдність Старого і Нового Завіту

 

Намірення: за вибір життєвого стану і майбутньої професії, щоб Господь просвітив кожну дитину та дав пізнати Божу волю у її житті.

 

З книги Діянь Святих апостолів (Ді. 8, 26-39:

 

Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.» І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, - він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю. Сказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці.» ПідбігФилип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?» А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього. Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого. В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано». Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?» Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому. А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охриститись?» Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, - можна».  Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий». І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва - Филип та скопець - зійшли у воду і він охристив його. А коли вони вийшли з води, Дух Господній забрав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю.

 

 

 

У Святому Письмі є 74 книги: 47 книг Старого Завіту і 27 – Нового. Разом вони становлять канон Святого Письма, який визначила Христова Церква. Книги Старого і Нового Завіту є богонатхненними. З богонатхнення випливає і непомильність Біблії, оскільки Божий авторитет, який стоїть за її написанням виключає будь-яку можливість омани.

 

Старий Завіт містить те Об’явлення, яке Бог дав людям від початку світу аж до приходу Спасителя. До Старого Завіту входять П’ятикнижжя Мойсея, історичні, пророчі і поетичні книги. Ці книги часто використовуються у богослужіннях Церкви, наприклад псалми царя Давида вживаються в усіх церковних відправах, вибрані частини інших книг ми часто чуємо на вечірні і часах.

 

Святе Письмо Нового Завіту містить те Об’явлення, яке Господь дав людям через Свого Єдинородного Сина Ісуса Христа і Його апостолів. Воно складається з чотирьох Євангелій, котрі звіщають те, що робив і навчав наш Спаситель; книги Діянь апостолів, в якій описано діяльність Христової Церкви, служіння і проповідь учнів Христа; послань апостолів, у яких вони пояснювали християнським спільнотам правди віри та Одкровення Івана Богослова. Через читання цих книг Господь щоразу промовляє до нас під час Святої Літургії.

 

Христова Церква завжди наголошує на єдності Старого і Нового Завіту. Не можна відкидати жодного з них, потрібно читати і знати книги обидвох завітів. Вони разом становлять правдиве Боже слово.

 

Господь надихнув обидва Завіти і є їхнім Автором. Старий Завіт підготовляє Новий, а Новий доповнює Старий. «Новий Завіт прихований у Старому, а Старий у Новому розкривається» - сказав святий Августин. У Старому Завіті ми бачимо багато прообразів того, що Бог здійснив в особі Свого Сина Ісуса Христа. Тому, Святі Отці бачать у подіях Старого Завіту немовби ікони з життя Ісуса Христа і Церкви, наприклад, у переході вибраного народу через Червоне море – Таїнство Хрещення, у піднятті Мойсеєм мідного змія у пустелі – хрест Христовий, у манні небесній, яку Господь щодня посилав своєму народу у пустелі – Євхаристію, триденне перебування Йони всередині кита – триденне перебування Спасителя в гробі. У Старому Завіті є багато пророцтв про Ісуса Христа – народження, діяльність, смерть і воскресіння, які здійснилися у Новому Завіті. Для того, щоб краще зрозуміти те, що міститься у Старому Завіті, потрібно спочатку прочитати Новий Завіт і тоді багато моментів Старого Завіту стануть зрозумілими.

 

Відео:

 

Знаки Часу випуск 11 "Новий Завіт":

 

https://www.youtube.com/watch?v=i8kAv6NvW64

 

Знаки Часу випуск 10 "Старий Завіт":

 

https://www.youtube.com/watch?v=gsvSrC2HKsA

 

 

 

 

 

Промовляє учень:

 

Господи, Творче всіх людей, Ти створив Ангелів і людей, щоб перші в Небі, а другі на землі служили Тобі. Ти установив різні стани життя і хочеш, щоб кожен добровільно вибрав собі такий стан, який найкраще відповідає його фізичним, моральним і духовним здібностях. Всі життєві стани і фахи стоять переді мною, але я точно й достеменно не знаю, до котрого Ти хочеш покликати мене.

 

Промовляє учениця:

 

Ласкавий Отче, Боже Непомильного Світла, Своєю Премудрістю просвіти й укріпи мій слабенький розум і ясно покажи, в якому стані бажаєш, щоб я служив (служила) Тобі і людям та спас (спасла) свою безсмертну душу. Як тільки довідаюся про твою Волю, то без вагання піду за Твоїм Покликом. Господи, Духом Твоїм Святим промов до мого серця і просвіти мене. Припадаю до стіп Твоїх, Господи, і чекаю на Твоє Святе і Непомильне вирішення й провадження. Амінь.

3 день

Чому важливо читати Біблію?

Намірення: за наші родини, щоб вони були прикладом християнського життя, а також за добрих майбутніх супутників життя і майбутні сім’ї наших дітей.

З Євангелія від Марка (Мк. 4, 1-20):

«Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі. І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням; "Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти. Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його. Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока. Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висохло. А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду. Ще ж інше впало на добру землю - і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше." І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!" А коли був Ісус на самоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі. І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами, щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось." І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі? Сіяч сіє слово. Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, - зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово. Так само посіяне на каменистому ґрунті, - це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають, але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стається утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються. Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово, але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним. А що посіяні на добру землю, - це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше».

Недавно, у лютому, під час однієї зустрічі,студенти з німецької Папської колегії у Римі запитали Папу Бенедикта ХVІ: «Ваша Святосте, що на Вашу думку, є найголовнішим у вивченні Біблії?» Всі чекали довгої і глибокої богословської відповіді, адже папа Бенедикт є великим богословом наших днів, який написав багато книжок. Врешті-решт папа, підперши бороду рукою, по хвилині тиші промовив: «Думаю, що найважливішим у вивченні Біблії є краще пізнати Ісуса Христа».

         «Незнання Писань є незнанням Христа» – навчає святий Єронім. І тому, щоб пізнати Христа, треба читати Святе Письмо, яке, за словами апостола Павла, «натхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий» (2 Тм. 3, 16-17). Читати Святе Письмо треба щоденно: «Читання Святого Письма кожного дня, хоч би на хвилинку, повинно стати звичаєм кожної християнської родини. Те читання повинно бути щоденною поживою людей» – навчав Митрополит Андрей Шептицький.

Святі Отці Церкви не тільки самі читали Святе Письмо, а й наполегливо заохочували всіх вірних читати його. Святий Йоан Золотоустий пише: «Великим добром є читання божественного Писання! Воно навчає душу мудрості; підносить ум до неба; вчить людину вдячності Богові; не дозволяє прив’язуватися до чогось земного; спонукає наш ум безнастанно перебувати на небесах; заохочує завжди діяти з надією на нагороду від Господа і стреміти з великою ревністю до подвигів у чеснотах».

Щоби краще це зрозуміти наведемо знайомий для кожного приклад. Майже кожен з нас носить із собою мобільний телефон. Навіщо? Бо ми хочемо бути доступні для тих, хто до нас подзвонить, і самі хочемо мати доступ до них. Коли хтось нам каже: «Приїдь до мене», а ти дороги не знаєш, то інколи той, хто запрошує, додає: «Візьми з собою телефон, і як будеш уже доїжджати – я підкажу, як їхати». Хіба в такій ситуації поставимося до цих слів легковажно і залишиш телефон удома? Або, скажімо, ми чекаємо на дуже важливу й термінову інформацію. Якщо справа стосується нашої сім’ї, здоров’я чи праці – хіба ми вимкнемо телефон? «Божим телефоном» є Святе Письмо. Через Біблію Бог хоче передати нам важливі справи і покерувати нашим життям. А ми ж бо так рідко зазираємо до Біблії, так рідко носимо з собою цей «Божий телефон». Змінімо це! Бог до нас дзвонить!

Біблія – це лист Бога до людей. Якщо ми не читаємо Біблії, то немовби викидаємо лист у кошик, не відкривши. Якби королева Великої Британії написала до нас, хіба б ми не прочиталиїї листа з цікавістю? Напевно також і з радістю, турботливо й уважно. Ми отримали листа. Не від якогось земного володаря, а від Царя Небес. Щоразу, коли читаємо Євангеліє, сам Христос промовляє до нас. 

Святий Іван Марія Віанней, покровитель парохів, що у ХІХ столітті душпастирював у м. Арс (Франція), кожного дня бачив як його парафіянин, простий хлібороб, добрий батько родини, неграмотний, але побожний, заходив до парафіяльної церкви. Йдучи на роботу чи вертаючись додому, він не минав храму, міг годинами клячати перед кивотом. Отець Віанней стостерігав за цим чоловіком, що під час перебування в церкві не ворушив своїми устами. Здивований цим, святий одного разу спитав його: «Що ви говорите Ісусові під час своїх довгих відвідин?» А він відповів: «Я не говорю Йому нічого, тільки дивлюся на Нього, а Він бачить мене». Чоловік усвідомлював, що в кивоті перебуває Господь і всім своїм єством занурювався в Нього. Він вірив в Ісуса, любив Його всім серцем, входив у Нього своїми думками й ставав подібним до Нього. 

Відео:

Знаки часу 26 випуск "Слово Боже":

https://www.youtube.com/watch?v=wrlcp6Fy300

Промовляє учень

Боже великий, Боже отців наших! Дай нашому народові як найбільше добрих, святих християнських родин. Дай нам таких батьків, які голосно й відверто признавалися б до Божого Твого Євангелія і до Твоєї служби. Дай нам батьків, які для своїх дітей були б прикладом християнського життя, правдивими опікунами та добрими провідниками у житті. 

Дай нам таких матерів, які вміли б добре, по-християнськи виховувати своїх дітей, а для своїх чоловіків були б допомогою, потіхою та доброю порадою. Дай нам таких дітей, які були б потіхою для своїх батьків і славою та красою свого народу. 

Благослови, Всемогутній Боже, український народ. Подаруй йому ласку вірно Тобі служити і доступити колись вічної нагороди в Небі, бо Тобі, Боже, у Святій Тройці Єдиний, Отче, Сину і Духу Святий, належить вся слава, честь і поклоніння на віки віків.

Промовляє учениця (для старших класів):

Господи, найперше навчи мене чинити волю Твою. Якщо подружній стан – це моє покликання, то благослови мене на правильний вибір. Хай не зіб'ють мене з вірного шляху обманливі слова, вигадані історії, театральні почуття... Хай не заплямують моє серце нечистота, нескромність чи гордість, хай воно завжди буде вмістилищем невмістимої любові до Тебе, а через Тебе і до мого майбутнього чоловіка.

Ласкаво прошу Тебе, охороняй його від усіх небезпек для душі і тіла. Дякую Тобі, Боже, за можливість вдосконалювати себе до нашої зустрічі. Хай наше спільне майбутнє життя буде Тобі на славу; щоб ми завжди були вдячні Тобі, щоб ми були Твоїм вмістилищем, і давали життя тій Великій Любові, якою Ти полюбив нас грішних.

4 день

Як правильно читати Святе Письмо?

Намірення: за Христову Церкву, за єдність у ній, за усіх єпископів, священиків, монахів і монахинь, щоб вони ревно працювали для спасіння душ та витримали в доброму до кінця, а також за нові покликання серед нашої молоді до священичого і монашого стану.

З Євангелія від Івана (Ів. 21, 15-25)

 

«Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?» - «Так, Господи, - відрікає той йому, - ти знаєш, що люблю тебе.» Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!» І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш мене?» «Так, Господи, - відвічає йому, - ти знаєш, що люблю тебе.» І мовить йому: «Паси мої вівці!» І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», - то й каже йому: «Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці! Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш.» Сказав же він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за мною!» І обернувшись, бачить Петро, що за ним іде учень, що його любив Ісус і що під час вечері схилився йому на груди та й запитав: «Господи, хто той, що тебе зрадить?» Тож побачивши його Петро, каже Ісусові: «Господи, а цей що?» «Якщо я хочу, - відрікає йому Ісус, - щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло? Ти йди за мною!» Отож розповсюдилась чутка серед братів, мовляв, не вмре отой учень. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: «Якщо я хочу, щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло?» Це той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення - правдиве. Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, - та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь».

 

Біблія – непроста книга. Читання Біблії може знеохотити, бо дається воно важко. Часто вона здається надто складною і незрозумілою. У Церкві постійно наголошується, що Святе Писання потрібно читати. Ви, можливо, знаєте цю дилему: у мене є бажання читати Біблію, але я не знаю, як це зробити. Як наблизитися до Слова Божого, як його правильно читати?

 

Перш за все необхідно взяти до рук Біблію і зробити тверду постанову читати її щодня. Важливо робити це постійно. Краще невеликими уривками, щоб могти зрозуміти прочитане, обдумати, що Господь хоче у цьому уривку до мене промовити. Зазвичай, рекомендується читати Біблію у шість кроків:

 

  1. Знайти спокійне місце і зосередитися. Деякий час побути у тиші, щоб відкласти всі справи, проблеми і могти сприйняти слово Боже.
  2. Прочитати уважно, повільно, зосереджено вибраний уривок, так, ніби Святий Дух його диктував особисто для тебе.
  3. Потрібно прагнути глибоко зрозуміти текст. Слід запитати себе: «Що Бог говорить мені?» Потрібно зупинитися над уривком, що привернув увагу, роздумувати над ним.
  4. Після роздумування над прочитаним уривком потрібно помолитися. Дозволити Богу увійти до серця і говорити з Ним в своєму серці, прославляти Бога і дякувати Йому за все, що Він зробив для нас.
  5. Після цього потрібно просто декілька хвилин просто помовчати і старатися відчути себе у Божій присутності. Бути такими якими ми є, бути справжніми, з нашими плюсами і мінусами.
  6. Зробити певну постанову, якусь добру справу, на яку нас надихнув цей уривок і виконати її.

 

Ті, хто читав Святе Письмо стверджують, що величезною допомогою в його читанні є приналежність до біблійного гуртка – групи осіб, які регулярно зустрічаються, аби разом читати Біблію, ділитися думками і разом молитися. Найкраще, коли такий біблійний гурток організовується на парафії, у храмі, за участю священика, який пояснює прочитаний уривок Біблії, допомагає його зрозуміти.

 

Іншою важливою порадою є поцікавитися, до кого адресована та чи інша книга Святого Письма, яку ми читаємо. Наприклад, візьмемо послання святого апостола Павла до галатів. Слід дізнатися, хто такі галати, що це за народ, які там події відбувалися, щоб ці назви перестали бути для нас незрозумілими. У цьому може допомогти інтернет чи відповідна література.Дуже корисно читати Біблію з добрим коментарем, у якому пояснюється суть певного уривку.

 

Ці методи є лише порадами, які можуть допомогти у пізнанні слова Божого. Однак, кожен обирає те, що йому підходить. Тому, найкраще перед тим, як починати читати Святе Письмо, порадитися зі священиком: як читати, у якій послідовності, який коментар можна використати, а якщо виникнуть запитання, не соромитися підійти до священика за порадою. Найважливіше, щоб ми читали Біблію, а не залишали її на полиці. Тому, читаймо її!

 

Молодий чоловік закінчував навчання в університеті. Його батько був надзвичайно гордий за свого сина і дуже його любив. Одного разу він запитав свого сина про подарунок, який би хотів він отримати після захисту диплому. Син відповів, що найкращим подарунком для нього був би новий автомобіль. В день захисту диплому син сподівався отримати від батька ключі до нової машини. Був дуже здивований, коли батько вручив йому якийсь пакунок. Коли син відкрив цей пакунок, то побачив… Біблію. Молодий чоловік, розчарований тим, що не отримав очікуваної машини, кинув Біблію на стіл, залишив рідний дім і з цього моменту не спілкувався з батьком.

 

Через кільканадцять років він отримав повідомлення про смерть батька. Мати просила сина, щоби зглянувся над нею і прийшов додому на похорон батька. Коли син відкрив двері дому, то побачив, що Біблія, через яку він погнівався з батьком, виставлена на столі. Після привітання мати просила взяти його до рук Біблію, відкрити її і подивитися, що там є. Коли син відкрив Біблію, то побачив білий конверт. В конверті він знайшов чек, датований днем захисту диплому. І чек відповідав сумі необхідній для купівлі нової машини. Тільки тепер син зрозумів, яку велику кривду заподіяв він своєму батькові. Батько любив його так сильно, що хотів подарувати йому все. Він не тільки дав йому гроші на автомобіль, але, вручаючи йому Біблію, хотів нагадати про те, що в житті є найважливішим. А син все це відкинув… 

 

Відео:

 

"Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом"

 

https://www.youtube.com/watch?v=gT-VCCc3Ass

 

Промовляє учень:

 

Господи, вчини мене знаряддям Твого миру: щоб я міг сіяти любов там, де панує ненависть, прощення – там, де панує кривда, віру – там, де панує сумнів, надію – там, де панує відчай, радість – там, де панує смуток, світло – там, де панує темрява.

 

Промовляє учениця:

Дай мені, Господи: утішати – а не чекати утішення, розуміти – а не чекати розуміння, любити – а не чекати любові. Бо даючи – отримуємо, прощаючи – отримуємо прощення; а помираючи – воскресаємо до вічного життя. Амінь.

5 день

 

Святе Письмо в українському народі

 

Намірення: за нашу Батьківщину Україну, за мир, злагоду і процвітання у ній, за всіх воїнів, які ціною свого життя нас захищають, за тих, що постраждали у війні, за навернення ворогів нашої держави.

 

З Євангелія від Луки (Лк. 4, 16-21):

 

«І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати. Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано: “Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий.” А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. І він почав до них говорити: «Сьогодні збулось це писання у вухах ваших».

 

Для нашого народу, який завжди вирізнявся глибокою вірою в Бога, Біблія в усі часи мала величезне значення. З Біблії наш народ черпав християнські цінності, з неї поглиблював віру в Бога, передавав цю віру з покоління у покоління. Біблія була і залишається настільною книгою українців. Святе Письмо залишило великий вплив на формування духовності, культури українського народу.

 

Книга книг відіграла надзвичайно важливу роль в історії української церкви і культури, в духовному житті всієї нації й кожного окремо українця. Українські письменники постійно звертались у своїй творчості до біблійних мотивів, цієї невичерпної скарбниці мудрості, щоб за допомогою мистецтва донести й розкрити перед читачами її велич. Черпаючи натхнення із текстів Біблії, вони прагнули духовного вдосконалення народу. Біблійна тематика наповнює твори поетів і письменників, починаючи від давньої літератури і до сьогодення.

 

Захоплення Біблією не оминуло і класиків української літератури, хоча протягом багатьох десятиліть радянські дослідники старанно доводили думку про войовничий атеїзм наших письменників. Усупереч цим твердженням більшість письменників та поетів були глибоко віруючими і шанобливо ставилися до Святого Письма. Тарас Григорович Шевченко добре знав Біблію, часто згадував Святе Письмо в листах із заслання. Біблійні мотиви ми можемо бачити у багатьох його творах.

 

Відомо, що Іван Якович Франко ще в гімназії почав перекладати книгу Іова. Письменник високо цінував Біблію, що також видно, читаючи поеми «Мойсей» та інші. Пантелеймон Куліш неодноразово перекладав богослужбові книги. Письменник радив упорядникам підручника з української літератури включити в читанку деякі псалми, а також історії з Біблії.

 

Він видав у Львові віршований український переклад книги Іова, усього Псалтиря, у Відні чотири книжки Євангелія, підготував до друку всю Біблію Старого й Нового Завіту. Куліш мріяв видати перекладену ним Біблію українською мовою.

 

 Іван Нечуй-Левицький ще змалку був дуже релігійний, адже походив із сім’ї священнослужителів. Іван Нечуй-Левицький закінчив Київську духовну академію, мав ступінь магістра богослов’я і, звичайно, добре знав Святе Письмо, перекладав ті книги Біблії, які так і не встиг перекласти Пантелеймон Куліш. Іван Семенович не залишав цієї роботи до останніх днів. Він мріяв, аби наш народ мав змогу читати слово Боже рідною мовою і навіть у 80 років, напівсліпий, за допомогою лупи вичитував переклади, редагував їх так, «щоб кожен рядочок Великої Книги був зрозумілий простому люду».

 

У народній творчості біблійні тематики теж посідали важливе місце. Книги Святого Письма, житія святих, оповіді про створення світу, життя, діяння, муки, смерть, воскресіння Ісуса Христа були основним джерелом усної народної творчості. В усі віки віра народна була глибокою і щирою, а видатні митці своїм словом підтримували і зміцнювали цю віру.

 

У період страшних переслідувань Церкви радянським режимом у XX століттінаші батьки, діди і прадіди, завдяки непохитній вірі в Бога, вірності Христовій Церкві і Святому Письму змогли передати віру в Бога нам. У цей трагічний період нашої історії Святе Письмо зміцнювало їхню надію на те, що період переслідувань закінчиться і в Україні знову будуть відчинені храми, всі зможуть вільно молитися і жити вірою в Бога.

 

Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ сказав, що Святе Письмо є тим єдиним фундаментом, до якого відгукуються усі християни України. «Ми сьогодні часто шукаємо те, що нас єднає. Нас усіх: католиків, православних, протестантів – єднає Святе Письмо. Бо це джерело нашої віри. Співпрацюючи в поширенні Святого Письма ми разом будуємо єдність у нашому українському народі».

 

Відео:

 

Обличчя живої Церкви

 

https://www.youtube.com/watch?v=8fUOkPg0x2E

 

Промовляє учень:

 

Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у Твоєму гніві, але безконечно добрий у Твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння.

 

Ти й на наш нарідзіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав Ти на людський рід як досвід, а не як кару.

 

Грішних твоїх синів Ти не відтручуєш, не відвертаєш твого пресвятого обличчя від їх долі, бо не хочеш смерти грішника, а його навернення та спасення.

 

Тому надіємося, що всі терпіння, що їх доводиться нам у житті зносити з милосердної Твоєї волі, допущені для нашого добра. Ми віримо й надіємося, що покаянням, щирою молитвою і щирим прийманням Найсвятіших Таїнств зможемо заслужити собі на те, що скоротиш час досвіду і терпінь, що милосердним оком споглянеш на твоїх дітей, що даси їм витривати з благодаттю у злиднях теперішнього життя і всемогутньою Твоєю волею положиш край нашим терпінням.

 

Промовляє учениця:

 

Дорогоцінною кров’ю твого Сина бажаємо надолужити Тобі за всі гріхи наших батьків і братів. Через руки наших священиків жертвуємо Тобі безкровну жертву пресвятої Євхаристії, що є повторенням і відновленням хресної жертви Твого Сина і Бога, Спасителя нашого Ісуса Христа.

 

Прийми цю жертву надолуження за всі гріхи людей, прийми наші благальні прохання про милосердя і твою святу благодать.

 

Умилосердися над усіма тими, що терплять. Даруй їм ласку терпеливо зносити гірку долю і через терпеливість заслужити на пільгу в терпіннях і перемогу в цьому смертному житті та на блаженство вічности. Амінь.

Промовляють всі разом:

Тебе, Бога, хвалимо, Тебе, Господа, ісповідуємо,

Тебе, Предвічного Отця, вся земля величає.

Тобі всі ангели, Тобі небеса і всі сили,

Тобі херувими й серафими безперестанними голосами співають:

Свят, Свят, Свят, Господь Бог Саваот!

Повні небеса і земля величної хвали Твоєї!

Тебе хвалить преславний апостольський хор.

Тебе хвалить збір пророків.

Тебе хвалить пресвітле мучеників воїнство.

Тебе по всій вселеннійісповідує свята Церква:

Отця незбагненної величності,

Поклоняємого Твого істинного і єдинородного Сина

І Святого Утішителя Духа.

Ти Цар слави, Христе,

Ти Отця предвічний Син єси.

Ти для спасення людини

Не погородив дівичою утробою.

Ти переміг смерті жало,

Відчинив для віруючих Царство Небесне.

Ти праворуч Бога сидиш у славі Отця;

Як Суддя, віруємо, маєш прийти.

Тому тебе просимо: Допоможи рабам Твоїм,

Що їх викупив Ти Своєю дорогоцінною кров’ю:

Сподоби зі святими Твоїми

У вічній славі Твоїй царювати.

Інформацію подав о. Михайло Микита, голова катехитичної комісії

Молитва з Архиєреєм