Пошук по сайту

Медіа Партнери

 

Кара малої екскомуніки на священика Теодозія Івашківа

Священик Сокальсько-Жовківської єпархії Теодозій Івашків, який проживає у с. Заводське, Буського р-ну, Львівської області, покараний малою екскомунікою. Йому забороняється виконувати усі священнодіяння: уділення Святих Тайн, служіння Божественної Літургії та інших богослужінь. Священик Теодозій винен у незаконному присвоєнні єпископського уряду та злочинах проти законної влади УГКЦ.

 

Жовква, 14.09.2010 р.

Вих. № 10 – 218

 

ПОЗАСУДОВИЙ ДЕКРЕТ СУСПЕНДИ

ТА КАРА МАЛОЇ ЕКСКОМУНІКИ

Загальний стан справи

 

Священик Теодозій Івашків, нар. 25.10.1966 р. с. Лісок Буського району Львівської області. Навчався у 1988-1991 рр. у Ленінградській Духовній семінарії (три курси), не закінчив. Отримав свячення дияконські 27.02.1992 р., священичі 14.06.1992 р. з рук Вл. Юліана Вороновського. Проживає у с. Заводське Буського району Львівської області.

Дня 1.10.2008 року Преосвященніший владика Михаїл Колтун, Правлячий Архиєрей Сокальсько-Жовківської єпархії видав декрет вих. № 08-356 згідно кан.1468 §1 ККСЦ, згідно якого було проведено досудове слідство у справі священика Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ Теодозія Івашківа, який проживає у с. Заводське Буського р-ну Львівської обл. В проведенні досудового слідства  діяли відповідно до вимог кан.1468 §1,2,3.

Дня 24.02.2009 р. за № 09 – 40/1 була накладане кара суспенди терміном на 11 місяців Позасудовим Декретом.

Напротязі тривання кари суспенди даний священик не покаявся. Після закінчення терміну суспенди Правлячим Єпископом Михаїлом було два рази викликано о. Теодозія Івашківа. Виклики він проігнорував і на засідання не з’являвся.

31.03.2010 р. відбулося засідання, де були присутні Правлячий Єпископ, Протосинкел, Промотор Справедливості, Судовий вікарій, віце-канлер, про що складений протокол. Владика вирішив накласти кару суспенди Позасудовим Декретом терміном на 11 місяців і кару Малої Екскомуніки.

 

Правовий стан справи:

 У Церкві існують уряди та відповідні норми їх надання та виконання. Дотримання цих норм надання уряду чи виконання потягає правовий наслідок що до законності самого акту або його правових наслідків. У випадку, коли ці норми порушені, наступає узурпація влади (уряду) і зловживання нею. Таким чином влада і уряди не служать порядку, вносять нелад в управління суспільним добром і добром Церкви. 

Канон 1462 ККСЦ: Хто уряд, служіння або інше завдання в Церкві, вдаючись до симонії одержав чи надав або яким-небудь чином присвоїв або незаконно затримує, або передав іншим, або виконує повинен бути відповідно покараний не виключаючи великої екскомуніки. У цьому каноні вказано два види злочину:

а)особа присвоїла церковний уряд без канонічного призначення відповідно до канн. 936-978 ККСЦ. Таке має місце, коли уряд посідає інша особа (пор. кан. 943 §1) або узурпаторові бракує необхідних реквізитів щоб могти правосильно обіймати уряд (канн. 938-946).

б) особа продовжує незаконно займати уряд, коли її повноваження припинено або вона позбавлена цього уряду.

В кан.1447 §1 ККСЦ наказує: хто розпалює бунти або ненависть проти будь-якого ієрарха або підбурює підлеглих до непослуху щодо нього, повинен бути відповідно покараний, не виключаючи великої екскомуніки, особливо, якщо цей злочин був скоєний проти патріарха або навіть проти Римського Архиєрея.

Злочинами, за які передбачається покарання у цьому каноні є: розпалювання бунту або ненависті проти будь-якого архієрея або підбурювання підлеглих до непослуху щодо будь-якого ієрарха. Щоб констатувати злочин у першому випадку вимагається, щоб акти розпалювання бунту або ненависті були прилюдними, щоб ці акти були вчинені з розпалювання бунту або ненависті і скеровані проти ієрарха, патріарха або Римського Архієрея, щоб, кали йдеться проти ієрарха, акти розпалювання бунту і ненависті були вчинені і проти підлеглих ієрарха. Щоб констатувати злочин у другому випадку вимагається, щоб акт підбурювання був прилюдним, був скерований проти ієрарха, патріарха, Римського Архієрея, щоб акт був вчинений з будь-якої нагоди. Однак, слід зазначити, що не є необхідним, щоб спроба розпалювання бунту чи підбурювання до непослуху мала ефект.

У кан.1452 ККСЦ говориться: якщо хтось когось тяжко скривдив або дуже зашкодив його добрій славі через наклеп, повинен бути змушеним дати відповідне надолуження, якщо ж відмовить – має бути покараний малою екскомунікою або суспендою. Цей канон розглядає злочин, який наносить тяжку кривду та серйозну шкоду добрій справі через наклеп. Він охороняє непорушне природне право особи посідати власну славу чи добру репутацію. Цьому праву можна завдати шкоди через поширення вісток-наклепів в будь-який спосіб що шкодять славі або репутації особи у суспільстві. Оскільки йдеться про злочин, згубні наслідки якого можна знешкодити, закон приписує, що злочинця слід спонукати і змусити направити шкоду. Якщо він відмовляється, то потрібно діяти через накладання кари.

Канон 1438 – Хто навмисно пропускає приписане правом згадування Ієрарха в Божественній Літургії і в церковному правилі, якщо попереджений згідно закону не опам’ятається, той повинен бути покараний, не виключаючи великої екскомуніки.

У цьому випадку йдеться про злочин пропускання згадування імені ієрархів
у Божественній Літургії та церковному правилі. Чому така поведінка є злочином? Слід пам’ятати, що Церква є апостольською, бо основана на вірності і єдності
з апостолами, а єпископи являються наступниками апостолів. Не існує Церкви без єпископа. Мирянин повинен жити єдністю з єпископом, який у свою чергу є у єдності
з Папою і колегією єпископів. Послух і пошана ієрархічним настоятелям, які керують Церквою є важким обов’язком всіх християн, тим більше це стосується священнослужителів, які зобов’язані окремою присягою, що її складають під час свячень за законом Церкви (кан. 43 ККСЦ). Всі богослужіння здійснюються в імені єпископа. Практика згадування під час Святої Літургії імені єпископа є дуже старою та являється приписом із великим значінням. Пропускання згадування імені єпископа є злочином, бо священик нищить зв'язок ієрархічної єдності і заперечує вірність, на яких основана Церква. Згадування імені ієрархії, про яке наголошує церковне законодавство, – це не лише молитва за ієрарха (Святішого Отця, Патріарха, Верховного Архиєпископа, митрополита, єпархіального єпископа, екзарха),
але і встановлений правом знак повного єднання та покори. Тому його навмисне пропускання означає заперечення цього єднання і підпорядкування та одночасно згіршення для вірних. До матерії злочину Святіший Отець встановив, щоб ієрарх наказав священикові відступити від злочинної поведінки. Таким чином єпископ дає знання священику про злочинну поведінку та нагадує про згубну впертість,
яка провадить до накладання покарання.

 

Фактичний стан справи:

 В часі проведення досудового слідства священика Сокальсько-Жовківської єпархії о. Теодозія Івашківа було встановлено наступне. Серед актів справи знаходиться матеріал, який засвідчує, як священик Теодозій Івашків проголосив себе «правовірним єпископом» УГКЦ, зачитав декрет свого призначення вірним на Святій Літургії, що його «правовірний синод» УГКЦ призначив заступником глави УГКЦ і він публічно заявляє про себе, як про єпископа, тим самим це служить доказом того, що священик Теодозій Івашків узурпував єпископський уряд. З цього приводу у Церкві існують норми для надання уряду і його виконання. В даному випадку йдеться про надання єпископського уряду що відбувається без дотримання приписів канн. 180-189 ККСЦ. Дотримання цих норм для надання уряду чи його виконання потягає правовий наслідок що до законності акту або його правосильності. У випадку коли ці норми не дотримано, має місце узурпація влади уряду і зловживання нею. Окрім цього серед актів справи є різного роду звернення як пастирські листи до духовенства, звернення від «правовірного синоду», де о. Теодозій Івашків підписується як «правовірний єпископ»  УГКЦ і «заступник глави» УГКЦ. Це свідчить про те, що обвинувачуваний діє як єпископ, тим самим узурпуючи цей уряд.

Також в актах справи слід відмітити, що о. Теодозій Івашків вже давно не має послуху до церковної влади, глави УГКЦ, місцевого ієрарха і цей бунт проявлявся ще з 1996 року, де він відкрито виступав проти церковної влади і публічно закликав до непослуху вірних, щодо місцевого Ієрарха і Глави УГКЦ.

 Він не виявляв належного послуху Ієрарху, підбурював підлеглих до непослуху правлячому єпископу, не згадував і не згадує церковну ієрархію у Богослужіннях і це підтверджують парафіяни с. Заводське у своїх свідченнях. Також о. Теодозій Івашків обвинувачує главу УГКЦ, місцевого ієрарха, ширить відверту неправду, робить сильні наклепи на даних осіб. Це також підтверджують свідки досудового слідства, які були викликані. Також в актах справи є відомості про те, що о. Теодозій Івашків публічно заявляв про масове поширення симонії та грошових махінацій церковної ієрархії. Цю заяву він зробив на сході села серед численної кількості жителів с. Заводське. Тут бачимо шкоду через наклеп проти доброї слави особи що не відповідає дійсності, при цьому йдеться про розповсюдження вісток про порушення 6 Божої Заповіді, яка завжди є важкою матерією. І це підтверджують також свідки досудового слідства.

Зваживши те, що священик о. Теодозій Івашків протягом великого часу не згадує імені церковної ієрархії УГКЦ і, маючи про таку поведінку достовірні свідчення, відповідно до припису канону 1438 свящ.  був законно попереджений через канонічне попередження але і далі навмисно не згадує імені ієрархії УГКЦ.  Преосвященний Владика Михаїл Колтун наклав кару суспенди Позасудовим Декретом терміном на 11 місяців 24.02.2009 р. № 09 – 40/1.

Після закінчення кари Суспенди священик Теодосій Івашків надалі перебуває у впертому непослусі і в небажанні покаятися за свої злочини.

31.03.2010 р. Правлячий єпископ Михаїл Колтун в присутності промотора справедливості Сокальсько – Жовківської єпархії здійснили усну дискусію відповідно до кан. 1486 §1 п.1- 3, давши можливість свящ. Теодозію Івашківу право на захист, але він не прибув, хоч був двічі законно повідомленим.

 Висновок.

З огляду на представлене вище, вболіваючи про добро Церкви а також про духовне добро вірних, вважаю, що о. Теодозій Івашків є винен

- у злочині незаконного присвоєння та виконання уряду кан. 1462;  

- у злочині розпалювання бунту проти ієрарха та глави УГКЦ; кан.1447§ 1

- у злочині шкоди доброї слави ієрархів УГКЦ. кан. 1452

- у злочині навмисного пропускання літургійного згадування Єрарха. кан.1438 

 

З дотриманням канонів 1486 і 1487 Кодексу Канонів Східних Церков, щоб загоїти рани заподіяні злочином, та не кидати винуватця у прірву відчаю, ані не допускати до нехтування закону

 

НАКЛАДАЮ КАРУ СУСПЕНДИ ТЕРМІНОМ НА 11 МІСЯЦІВ

ТА КАРУ МАЛОЇ ЕКСКОМУНІКИ Кан. 1431 1432 ККСЦ

на священика Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ

о. Теодозія Івашківа

 

У цей термін забороняється виконувати усі священнодіяння; служіння Божественної Літургії, уділення Святих Тайн, Служіння молебнів, акафістів, вечірні, утрені і інших публічних Богослужінь, чину похорону і уділення інших таїнств, приймаючи це як лік для оздоровлення душі та священичого сану.

Наказую після оголошення суспенди свящ. Теодозія Івашківа згідно з каноном 1410 Кодексу Канонів Східних Церков якнайшвидше прибути до Курії Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ для визначення способу і розміру його матеріального забезпечення і проживання у м. Жовква, по вул. Львівська 7 а, звільнити парафіяльний будинок у с. Заводське Буського району Львівської області і передати всі парафіяльні документи і печатку священику, призначеному Єпархіальним Єпископом Сокальсько-Жовківської єпархії Кир Михаїлом Колтуном.

 

Рекурс проти цього Декрету, може бути поданий до компетентної влади,
а саме до Блаженнішого Любомира, Глави УГКЦ, протягом десяти корисних днів
з моменту проголошення декрету.

 

 

 

 

Михаїл Колтун

Єпископ Сокальсько-Жовківський

 

 

о. Роман Синицький

Канцлер Сокальсько-Жовківської єпархії